Question

Станов..ще, мереж..во, стеж..чка, дал..ч, вдесят..ро, велет..нь, ровесн..ця,
промов..стий, враж..ння, віконн..ця, няньч..н, щебетуш..чка, вдумл..вий,
звелич..ний, довж..лезний, пряд..во, рушн..чок, вжал..ний, велич..на,
виховат..ль, старш..нький, стривож..ний, хмар..ще, п’ят..ро, вінн..чанин,
озелен..ння, незнайом.ць, плюш..вий, лелеч..ня, вірмен..н, книж..чка, дал..на,
перепел..ня.




1.Пр(е,и)пало літо до землі грудьми, (з,с)томившись бігти вслід оста(н,нн)ій
птиці (М. Боровко). 2. Верби, (з,с)хилившись над тихим Дінцем,
ро(з,с)чісують коси зелені (В. Сосюра). 3. І нехай промі(н,нн)я те не гріє, що
послала зірка (с,з)далека та до неї лине й лине мрія ніби світло тиха і
ле(г,х)ка (В. Симоненко). 4. Місяць срібними пучками торкається шибок,
ніжне їхнє мере(г,х)ті(н,нн)я пр(е,и)ковує зір (Є. Гуцало). 5. Я ніжним сном
пр(е,и)йду до тебе, зі(л,лл)юсь з твоїм душі тремті(н,нн)ям, я стану над
тобою небом, я пр(е,и)горнусь до тебе ті(н,нн)ю (О. Довгоп'ят). 6.
Блаже(н,нн)им бе(з,с)турботн(і,и)м малюком я всмоктував у сер(д)це рідну
мову з цілющим мат(е,и)рин(ь)ським молоком (Д. Луценко). 7. Випрошу у
сонця аж чотири дні, забр(е,и)ду у (з,с)покій, мов у хвилі жита. І мене обійме
стріч(е,и)чка блакитна волошкових радіс(т)них вогнів (М. Боровко). 8. Ми
підемо, де трави похилі, де зорі в ясній дал(е,и)ні, і карії очі, і руч(е,и)ньки
білі ночами насняться мені (В. Сосюра). 9. Мріють у тр(и,е)мтячому
мар(е,и)ві далекі села (Григорій Тютюнник). 10. Пр(и,е)тихлі явори стоять
бе(з,с)шелес(т)но (Л.Костенко).

Answer 1

Ответ:

1. Препало літо до землі грудьми, стомившись бігти вслід останній

птиці.

2. Верби, схилившись над тихим Дінцем,

розчісують коси зелені.

3. І нехай проміння те не гріє, що

послала зірка здалека,

та до неї лине й лине мрія

ніби світло тиха і легка.

4. Місяць срібними пучками торкається шибок,

ніжне їхнє мерехтіння прековує зір.