Ответы
Професія «рятувальник» з'явилася давно, але вона не була виділена в окрему спеціальність, і їй не вчили в навчальних закладах. В Росії існували пожежні, водолази, промислові альпіністи, служба порятунку на воді. Були землетрусу в Ташкенті в 1966 році і у Вірменії в 1989 році, аварія на атомній електростанції в Чорнобилі в 1986 році, але там працювали військові, медики, пожежники. І тільки на початку дев'яностих років у нас були створені перші пошуково-рятувальні загони. Надалі вони були укрупнені, перетворені і 27 грудня 1995 року по указу Президента Російської Федерації було створено Міністерство з надзвичайних ситуацій. Необхідність в даній професії виникла у зв'язку з зберігається стійкою тенденцією зростання кількості та масштабів Надзвичайних Ситуацій природного техногенного характеру. Кількість катастроф техногенного характеру різко збільшилася через загального занепаду виробництва, відтоку кваліфікованих кадрів і недостатнього фінансування виробництва і ремонтних робіт.
Рятувальник - одна з найцікавіших і мужніх професій. Вони першими виїжджають на місце багатьох пригод. Мало для рятувальника фізичної міцності спеціальної підготовки, рішучості й сміливості, він повинен ще й дуже любити людей. Рятувальник - це покликання. Байдужа людина не зможе ризикувати заради інших своїм життям. Стимулом для цих людей є врятовані людські життя.
Рідко рятувальники працюють поодинці, як відомий дядя Стьопа з вірша Михалкова, який врятував стареньку з білизною під час льодоходу. Найчастіше рятувальники - це ціла команда, що працює швидко і злагоджено в складних ситуаціях, тому що для розбору завалів, ліквідації аварій, гасіння пожеж, рятування потопаючих потрібно багато рук і техніки.
Для рятувальника не існує дня чи ночі, вони завжди перебувають у бойовій готовності і приходять на допомогу за першим покликом. Працюючі в службі порятунку люди володіють багатьма уміннями і навичками. Вони можуть надати першу медичну допомогу, проводити аварійно - рятувальні роботи, приводити розвідку і пошук потерпілих, виконувати роботи з ліквідації аварій, вести моніторинг навколишнього середовища після аварій.
Але в повсякденному житті аварії, повені, стихійні лиха, екологічні катастрофи та надзвичайні ситуації, на щастя, бувають не так вже часто. Однак робота для рятувальників знаходиться і в буденному житті. Вони допоможуть відкрити двері в квартири, якщо вони зачинились, загубився ключ, або господареві стало погано, тут же нададуть і медичну допомогу. Вони допомагають у пошуку загублених в лісі людей. Рятувальники витягують в застряглих автомобілях людей під час дорожньо-транспортних пригодах. Вони знімають рибалок з крижини, що відкололася. Вони, не замислюючись, приїдуть на допомогу навіть тваринам, проваленою в каналізаційний люк, водостічну трубу або які не можуть злізти з дерева.
Але робота рятувальників не тільки цікава і романтична, вона дуже важка і небезпечна. Не дарма багато рятувальники нагороджені орденами і медалями за свою працю посмертно. А як важко їм бачити людське горе, знівечені тіла загиблих в аваріях і стихійних лихах. Але головною нагородою для них служить вдячність людей, яким рятувальники подарували «друге життя», і їх близьким.
Рятувальники - це надзвичайні люди, які, не замислюючись, готові пожертвувати собою заради порятунку людства. Згадаймо землетрус в Нефтегорске, схід льодовиків в Кадорском ущелині, розлив ріки Лени, вибухи на шахтах. А також допомога наших рятувальників постраждалим людям за кордоном: після найпотужнішого цунамі в Індонезії, землетрусу в Китаї цього літа.
Таким чином, рятувальники з'являються там, де потрібна екстрена допомога людям, що потрапили в біду. Незважаючи на всі труднощі цієї професії, до лав рятувальників вливаються нові бійці, які обрали цю нелегку долю, готові сприйняти чужий біль як свій, протистояти стихії і року, проявляючи мужність і професіоналізм, назавжди запам'ятали головний девіз професії рятувальників: «Вижити та врятувати!»