Question

повидомленя про китову акулу

Answer 1

Акула китова (Rhincodon typus) — найкрупніший вид акул, а також найбільший вид сучасних риб, довжиною 16-20 метрів і вагою 34 тонн.Учені встановили,що китова акула в середньому живе 70 років.Не зважаючи на значні розміри, китова акула для людини абсолютно безпечна, оскільки живиться подібноакулам гигантскій і великоротій виключно планктоном та іншими дрібними організмами, яких вона фільтрує, втягуючи в себе воду.

Китова акула є єдиним видом в роді Rhincodon та в родині китових акул (Rhincodontidae). Китова акула відносяться до ряду воббегонгоподібних.

Зовнішні ознаки

Китові акули мають сіре, коричневе або синювате забарвлення, при цьому живіт світліший, а спина покрита світлими смужками і плямами. У китових акул є два спинні плавці, а також грудні і анальні плавці і п'ять зябрових щілин. Великий рот тягнеться по всій ширині плескатої і притупленої передньої частини голови. Завдяки величині і незвичайному забарвленню, китових акул неможливо сплутати з іншими рибами.

Розповсюдження Китова акула спереду

Китові акули віддають перевагу температурі води від 21 до 25 °C і поширені по всьому світу, зустрічаючись майже у всіх теплихтропічних і субтропічних морях. Особливо багато їх в регіонах з високим сезонним вмістом планктону.

Поведінка

Китові акули активно всмоктують воду (до 6000 л/год), пропускаючи її через свої зябра, що мають гребенеподібний апарат фільтрації. Він складається з хрящевих пластин, що сполучають окремі зяброві дуги один з одним як грати, і на яких розташовані шкірні зубці. Щоб покривати величезні потреби в їжі, китові акули фільтрують з води крім планктону ще і дрібну рибу, а також інших дрібних мешканців морів.

Розмноження

Репродуктивна поведінка китових акул досліджена погано. На підставі одного яйця, знайденого біля узбережжя Мексики в 1956 році вважалося, що вони яйцекладні, проте у червні 1996 року була спіймана самка, вагітна 300 яйцями з ембріонами, що доказало яйцеживородність цих тварин[5][6][7][7]. Яйця залишаються в тілі матері весь час, після чого народжуються мальки розміром від 40 до 60 см. Вважається, що вони досягають статевої зрілості у віці близько 30 років та мають середню тривалість життя у природі біля 100 років

Answer 2

Кито́вая аку́ла[2] (лат. Rhincodon typus) — крупная пелагическая акула из семейства ринкодонтовых, или китовых акул (Rhincodontidae) отряда воббегонгообразных (Orectolobiformes). Крупнейшая из существующих в настоящее время видовакул, а также крупнейшая из современных рыб[3]. Её размер достигает по меньшей мере 12—14 м, возможно, до 18 м[4] и даже 20 м[5].

Китовая акула, в отличие от большинства других акул, питается преимущественно одним планктоном, отцеживая корм из воды с помощью особого цедильного аппарата, образованного жаберными дугами (подобный способ питания существует только у двух других акул — гигантской и большеротой). Эта рыба бо́льшую часть времени держится близ поверхности воды. Плавает она очень медленно, обычно не быстрее 5 км/ч, и не представляет никакой опасности для человека. Китовая акула зачастую абсолютно не реагирует на ныряльщиков, которые могут дотрагиваться до её тела и даже кататься на её спине.

Обитает в тёплых водах тропических широт по всему Мировому океану. При этом в ряде районов своего ареала она более многочисленна, чем в других. Китовые акулы встречаются обычно небольшими разрозненными группами, реже поодиночке, а изредка, в местах обилия корма, образуют большие скопления в сотни голов. Они совершают весьма далёкие миграции, следуя за скоплениями планктона. Образ жизни этой рыбы, особенности её поведения и размножения остаются до настоящего времени слабо изученными, хотя в последние годы благодаря применению новых технологий, например, наблюдениям меченых китовых акул с помощью спутников, были получены важные данные об их миграциях. Систематикакитовой акулы разработана лишь недавно. Эта рыба настолько своеобразна, что выделяется в монотипическое семейство с одним родом, включающим единственный вид.

Китовая акула — редкий вид, численность которого и раньше не была велика, а в последние десятилетия постоянно сокращается. Основной угрозой долгое время была добыча этой акулы рыбаками стран Южной и Юго-Восточной Азии, где мясо китовой акулы употреблялось в пищу. Несмотря на практически полный запрет промысла китовой акулы, восстановление поголовья идет крайне медленно, по причине как медленного естественного воспроизводства, так и продолжающегося вылова, в том числе браконьерского. Численность китовых акул в мире остаётся неизвестной, хотя отдельные популяции и могут быть подсчитаны достаточно точно[6].