Question

оповідання на самостійно обрану тему допоможіть)

Answer 1

Однієї
травневої
суботи
ми
з
однокласниками
зібрались
іти
до
лісу.
Плани
мали
грандіозні:
зварити кашу, насмажити
шашликів, а ще награтись і
набігатись досхочу. Аж ось нарешті
всі зібралися. Перевірили, чи все
взяли, і хутко рушили.
Сонячне проміння пестило нас,
зігріваючи уже по-справжньому.
Незрівнянні аромати дарувала
яскрава травнева зелень.
Зупинившись на улюбленому місці,
ми звично і швидко розвели
вогонь, а незабаром запах польової
каші уже розносився по галявині.
Посмакувавши кашею, хлопці
побігли грати у волейбол, за ними
попрямували й дівчата. Чаклувати
над шашликом залишився лише
Андрій — великий знавець і
любитель цієї справи.
Гра була чудовою, і Максим навіть
роззувся — аби легше було бігати.
Ось тут і сталася біда. Побігши в
кущі за м’ячем, Максим наступив
на уламок скла. Хлопець скрикнув
від пекучого болю, а за мить уся
шкарпетка була в крові. Першою
отямилася Марійка. Вона завжди
брала з собою ліки першої
необхідності. Швидко обливши рану
перекисом водню, туго затягла її
бинтом. Першу допомогу було
надано, тепер необхідно було
терміново повертатись у місто.
Друзі обережно посадили Максима
на велосипед і доправили до
лікарні. Провідувати однокласника
прийшли всім гуртом. І назавжди
запам’ятали сумний урок, що бігати
без взуття не можна, а тим більше
бити й розкидати скло!