Question

розповідь про квітку волошку

Answer 1

Волошка синя, або польова — однорічна рослина з родини складно-цвітних, яка росте серед посівів жита й інших польових культур переважно в середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу і зокрема всюди на Україні та в Західному Сибіру.
Вся рослина сіропухнаста, з прямостоячим гіллястим стеблом, заввишки ЗО—60 см. Листки в неї чергові, сидячі, лінійно-ланцетні. Кошики квіток на довгих квітконосах. Крайові квітки в кошику, лійкоподібні, сині або голубі, нерівномірно п’ятизубчасті, а серединні — трубчасті, фіолетові. Сім’янка з чубком із цупких волосинок. Цвіте волошка в червні — липні. Квітки збирають зразу ж, як тільки розпукаються квіткові кошики, сушать квітки (без їхніх кошиків) у темному місці, яке добре провітрюється. У науковій медицині волошки сині вживають тільки у вигляді легкого сечогінного засобу.

У народній медицині цю рослину вживають як жовчогінний, сечогінний і потогінний засіб: від во¬дянки, жовтяниці, при запаленні нирок і сечового міхура та при простуді; якщо ж ці хвороби супроводжуються спазмами то відвар синіх волошок має й проти спазматичний вплив.
Відвари крайових квіток синіх волошок часто застосовують у вигляді примочок для очей при деяких хворобах цього органа як протизапальний, а іноді й припікальний і дезинфікуючий засіб. Цю рослину зовнішньо і внутрішньо застосовують у формі відвару з її квіток також і при особливій хворобі очей, яка називається курячою сліпотою. При цьому лікуванні треба дотримува—тися дієти: часто вживати в їжу печінку при загальному посиленому харчуванні риб’ячим жиром.
Способи застосування. Відвар: одна чайна ложечка на склянку окропу; вживати по 1/4 склянки, три рази на день: зовнішньо застосовувати як при¬мочку.