Ответы
Квітка – чічка, -рус. – Квітка.
Гарний – файний, -рус. – Вродливий
Дід – Гідо, -рус. – Дід.
Батько – гєдя, -рус. – Батько.
Бабуся – буна, -рус. – Бабуся.
Хрещена – мату, -рус. – Хрещена.
Дядько – вуйко, -рус. – Дядько.
Тітка – вуйна, -рус. – Тітка.
1)лексичні – слова говору, що називають поняття, для позначення яких у загальнонародній мові використовуються інші назви.
Напр.: бараболя, бульба (картопля), когут (півень), блават (волошка), нецьки (ночви), тайстра (торба), мешти (черевики), банітувати (лаяти), ачей (може).
2) етнографічні – назви місцевих реалій, які невідомі або не використовуються за межами певного говору.
Напр.:
а) назви одягу – гуня (жіноча свитка), каптур (очіпок), черес (широкий шкіряний пояс);
б) назви страв – налисники (тонкі млинці з начинкою, як правило, з домашнього сиру), капусняк (овочевий суп, основний складник якого – квашена капуста);
в) назви помешкань – колиба (чабанська або лісорубська хатина); стая (постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молоко);
г) назви музичних інструментів – трембіта, флояра;
д) назви демонологічних істот – мольфар (чаклун), арідник (злий дух), мавка (лісова русалка), босоркун (відьмак, чаклун).
3) семантичні діалектизми – слова загальнонародної мови, які в говорах відрізняються значенням.
Напр.: картоплянка (жоржина, а також сорт дині), бовтатися (блукати, тинятися), душа (серединка, м’якоть кавуна), байка (щось не варте уваги).