Ответы
Ответ дал:
104
Фантастичне і реальне в баладі Т. Шевченка "Тополя" (2) Великий український поет Тарас Григорович Шевченко створив надзвичайно цікаву баладу «Тополя»,
яка глибоко вразила мою уяву. У творі майстерно переплітається реальне і фантастичне, знаходиться у гармонійному зв’язку і синтезує поетичний світ твору. І все ж таки треба розуміти і чітко розмежовувати аспекти реального і фантастичного, надреального.
До реальних подій відноситься загибель коханого у бою, тяжка печаль дівчини, яка марно чекає на нього:
Полюбила чорнобрива Козака дівчина.
Полюбила — не спинила,
Пішов та й загинув...
Не щебече соловейко
В лузі над водою.
Не співає чорнобрива.
Стоя під вербою;
Не співає, — як сирота,
Білим світом нудить.
Без милого батько, мати —
Як чужії люде.
У ті часи, про які йдеться мова у баладі, багато відважних козаків гинуло у битвах з турками й татарами, боронячи українські землі. Отже, не дивно, що коханого ліричної Героїні спіткала така ж трагічна доля. Не викликає подиву й бажання матері видати заміж доньку. Вона бажає щастя своїй дитині і тому пропонує їй багатого нареченого. Мати не помічає, як сильно страждає через це дівчина:
«Чого в’янеш, моя, доню?» —
Мати не спитала,
За старого, багатого
Нищечком єднала...
«Не хочу я пановати,
Не піду я, мамо!
Рушниками, що придбала,
Спусти мене в яму».
Усі ці обставини не виходять за межі реального.
Зовсім по-іншому сприймаються подальші події, які розгортаються у баладі. Коли дівчина приходить до ворожки і та, даючи закоханій чарівного зілля, вчить її магічному ритуалу, дія переходить у сферу фантастичну:
Ось на тобі сего дива!
Піди до криниці;
Поки півні не співали,
Умийся водою,
Випий трошки сего зілля —
Все лихо загоїть.
Вип’єш — біжи якомога;
Щоб там не кричало,
Не оглянься, поки станеш
Аж там, де. прощалась.
Одпочинеш; а як стане Місяць серед неба,
Випий ще раз; не приїде —
Втретє випить треба.
І нарешті зовсім незвичайна подія — перетворення дівчини на тополю після того, як чарівне зілля випила:
Зілля диво наробило —
Тополею стала.
Не вернулася додому.
Не діждала пари;
Тонка-тонка та висока —
До самсіі хмари.
Звичайно, у.реальному житті таке перетворення неможливе. Але поет дотримувався народнопоетичних традицій цього жанру. Як відомо, для балади характерні саме метаморфози, тобто перетворення людини у зв’язку із драматичними подіями на рослину, птаха або тварину.
Отже, Тарас Григорович Шевченко не лише створив надзвичайно цікавий й оригінальний твір, але й дотримувався народнопісенних традицій у зображенні реального й фантастичного.
яка глибоко вразила мою уяву. У творі майстерно переплітається реальне і фантастичне, знаходиться у гармонійному зв’язку і синтезує поетичний світ твору. І все ж таки треба розуміти і чітко розмежовувати аспекти реального і фантастичного, надреального.
До реальних подій відноситься загибель коханого у бою, тяжка печаль дівчини, яка марно чекає на нього:
Полюбила чорнобрива Козака дівчина.
Полюбила — не спинила,
Пішов та й загинув...
Не щебече соловейко
В лузі над водою.
Не співає чорнобрива.
Стоя під вербою;
Не співає, — як сирота,
Білим світом нудить.
Без милого батько, мати —
Як чужії люде.
У ті часи, про які йдеться мова у баладі, багато відважних козаків гинуло у битвах з турками й татарами, боронячи українські землі. Отже, не дивно, що коханого ліричної Героїні спіткала така ж трагічна доля. Не викликає подиву й бажання матері видати заміж доньку. Вона бажає щастя своїй дитині і тому пропонує їй багатого нареченого. Мати не помічає, як сильно страждає через це дівчина:
«Чого в’янеш, моя, доню?» —
Мати не спитала,
За старого, багатого
Нищечком єднала...
«Не хочу я пановати,
Не піду я, мамо!
Рушниками, що придбала,
Спусти мене в яму».
Усі ці обставини не виходять за межі реального.
Зовсім по-іншому сприймаються подальші події, які розгортаються у баладі. Коли дівчина приходить до ворожки і та, даючи закоханій чарівного зілля, вчить її магічному ритуалу, дія переходить у сферу фантастичну:
Ось на тобі сего дива!
Піди до криниці;
Поки півні не співали,
Умийся водою,
Випий трошки сего зілля —
Все лихо загоїть.
Вип’єш — біжи якомога;
Щоб там не кричало,
Не оглянься, поки станеш
Аж там, де. прощалась.
Одпочинеш; а як стане Місяць серед неба,
Випий ще раз; не приїде —
Втретє випить треба.
І нарешті зовсім незвичайна подія — перетворення дівчини на тополю після того, як чарівне зілля випила:
Зілля диво наробило —
Тополею стала.
Не вернулася додому.
Не діждала пари;
Тонка-тонка та висока —
До самсіі хмари.
Звичайно, у.реальному житті таке перетворення неможливе. Але поет дотримувався народнопоетичних традицій цього жанру. Як відомо, для балади характерні саме метаморфози, тобто перетворення людини у зв’язку із драматичними подіями на рослину, птаха або тварину.
Отже, Тарас Григорович Шевченко не лише створив надзвичайно цікавий й оригінальний твір, але й дотримувався народнопісенних традицій у зображенні реального й фантастичного.
NaTaSkA22082006:
Допоможіть мені будь ласочка
яж помогла
то
это ты мне ответила
можеш еще помоч по этой теме
да
поделите текст баллады тополя на ччастини за змiстом дoберы до кожноi заголовок
не незнаю прости
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
2 года назад
2 года назад
3 года назад
3 года назад
8 лет назад