Ответы
Дієприкметник – мішана (гібридна) частина мови, інші вважають, що це різновид прикметника. (Мала філологічна енциклопедія)
Дієприкметники різною мірою поєднують у своїй морфологічній і семантичній природі властивості дієслова і прикметника, а саме:
1. Творяться від дієслівних основ за допомогою спеціальних суфіксів і виявляють видові характеристики твірних основ, трансформовані у відносні ознаки, що співвідносяться:
а. З реалізованими, результативними діями, н-д: замкнений, докінчений, поржавілий.
б. З нереалізованими, результативними діями, н-д: супроводжуваний, зримий.
2. Мають прикметникову словозміну, тобто форми відмінка, роду й числа, зумовлювані узгодженням з відповідними, і, як і прикметники, виступають в атрибутивній та предикативній функції, н-д: …знизившись до застрялої амфібії, шляхи мої неміряні, діти мої не лічені,