Напишіть ідейно художній аналіз вірша Д. Креміня "Не поїду до матері в гості..."
"Не поїду до матері в гості..."
Не поїду до матері в гості, -
де гора, як малий Еверест...
А злітають сніги високосні
на підсвічений місяцем хрест.
І далеко - і Юрмала, й Дзінтарі,
сива Балтика, синій Дунай.
Півсела на високому цвинтарі,
півкраїни в селі не шукай.
А коли прилетять з-за кордону
окільцовані вже журавлі,
підсолодимо хвилю солону,
біля моря не густо землі.
І живу, як у місячнім кратері,
та своїм не торгую ім'ям...
Як вам, рідні, живеться без матері?
Як без неньки шенгениться вам?
Ви до мами не їдете в гості,
але їде у гості біда.
І не линуть сніги високосні -
Навіть снігу нам Богу шкода.
Не звели на "хрущовці" горище,
але всі ми - царі й королі.
І до неба я вище і вище,
І все ближче мені до землі...
Ответы
Цінуй кожну хвилину, проведену у колі близьких людей, особливо матері, і бережи невблаганний час, який іде вперед наче вічний мандрівник, і його не зупинити. Адже серце матері - це безодня, у глибині якої знайдеться прощення, а молитва матері з дна моря врятує!