Ответы
Мій дім-моя фортеця. Цим небагатослівним висловлюванням ми маємо на увазі, величезний сенс.
Коли ти в малому віці, ти не бажаєш жити за законами сім'ї. Але, подорослішавши, ти розумієш, що ці закони потрібні. Це правила твоєї фортеці, твоєї родини, твого будинку. У кожній сім'ї мають місце існування ті чи інші закони, свої традиції.
Ти ростеш, виховувалася у своїй родині, біля своїх батьків, брата, сестри, з їх допомогою ти отримуєш нове світосприйняття, по-новому сприймаєш все, що відбувається. Бачиш першу мамину усмішку, усмішку щастя. У сім'ї, ти, любиш і ненавидиш, ненавидиш і любиш. Коли стаєш підлітком починаєш не любити, старшого брата і сестру. Минає півроку, і все знову по-старому. Ти знову їх любиш і скрізь і завжди з ними. Потім років через 7-8 ти йдеш зі свого будинку, летиш з гнізда, де ти виріс. І, здається, ти радий цьому. Але проходить рік, другий і все ж тебе знову тягне в той старенький будиночок, до батьків. Де ти жив до цього і де ти виріс, але змінити вже нічого не можна.
Сім'я-це святе. У цьому будинку ти виріс, зробив перші кроки, сказав перше слово. І ти повинен і зобов'язаний, любити і поважати свою сім'ю, батьків. Бо саме їм ти зобов'язаний своїм життям. Твій дім-це твоя фортеця і ти повинен його захищати.