Question

Люди помогите твір   на тему  Красне літечко

Answer 1

Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів'їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу.   Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні пори року, в погожі дні і в негоду. Красу осені показав у поезії «Листопад». Швидко промайнув вересень зі своїми турботами, жовтень збіг непомітно. І ось уже:       Морозний вітер в гай і ліс   подув з холодних міст   й нещадно з дерева обніс   червоно-жовтий лист.       Сіре осіннє небо автор порівнює з циновим дахом, а краплі від роси — зі сльозами. Морозний вітер додає до словесної картини відчуття осіннього холоду, а повторення літери «с» у рядках створює сумний настрій:       І висне небо в ті часи,   немов циновий дах,   і стигнуть краплі від роси,   як сльози, на гілках.       Осінь у вірші сприймається як жива істота. Листопад наділяється здатністю до людських почуттів. Він береже, жалкує, плаче. Поезія має і символічний зміст. Поет звертається до людини похилого віку, до людини, що досягла своєї «осені» із запитанням: чи гідно прожиті роки, чи багато хорошого було в житті, чи є за чим жалкувати:       А ти хоч краплю теплих сліз    зоставив від весни,   щоб плакать так, як плаче ліс   за літом восени!

Answer 2

Лiтечко краснее,лiтечко теплеє прийшло до нас.Принесло воно з собою сонечко,аромат квiтiв та лiтнi канiкули.Моя улюблена пора року-це лiто.Всi їдять вiдпочивати на море,рiчку чи до бабусi в село.Можна вiдпочити вiд шкiльних вправ та мати багато вiльного часу.Я допомагаю батькам на городi та часто вiдпочиваю биля рiчки.Менi дуже подобається загоряти,ниряти на глибину.Я з моми друзями ходжу кожен день на рiчку.

Дома я можу робити рiзнi вправи,щоб загартовуватися.А коли я у бабусi-пити парне молочко та допомогати по iз братом.Менi дуже подобається лiто-це моя найулюбленiша пора року!

  Вишеньки Леся Українка Поблискують черешеньки
в листі зелененькім,
черешеньки ваблять очі
діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлопчаточко
під деревцем скачуть,
простягають рученята
та мало не плачуть.
раді б вишню з’їсти,
та високо лізти,
ой раді зірвати,
та годі дістати!
- Ой вишеньки-черешеньки,
червонії, спілі,
чого ж бо ви так високо
виросли на гіллі?
- Ой того ми так високо
виросли на гіллі, -
якби зросли низесенько,
чи то ж бо доспіли?