Question

Інтервю на тему ми українці

Answer 1

жовтня 2017, 21:42
Три роки тому розпочалася кривава війна на сході України. Після тисяч загиблих і безкінечних порушень режиму вогню на Донбасі знову точаться запеклі бої.
Укладений у 2015 році Мінський договір , який передбачав припинення режиму вогню, досі не виконано.
Схоже, українці – у глухому куті. Тим часом німецькі політики висловлюються за нормалізацію стосунків з Росією.
Керівник партії ВДП Крістіан Лінднер у ході виборчої кампанії виступив з вимогою “загерметизувати” анексію українського півострова Крим і розглядати цю проблему як “довготриваючу”. Міністр закордонних справ Зігмар Габріель від СДПН висловлював незадоволення з приводу політики ЄС і виступав із закликом щодо скасування санкцій.
Чи залишаються українські вимоги щодо покарання Росії за порушення міжнародного права непочутими у Німеччині? Міністр закордонних справ України Павло Клімкін розповів про це в інтерв”ю “Більд”:
Більд: Лише вчора четверо українських солдатів загинуло на Донбасі, ще троє отримали поранення. Російські війська, як і раніше, беруть участь у бойових діях на Донбасі?
П. Клімкін: Однозначно. Без російських військ, російської координації і російської зброї це не було би можливим. Саме тому ми вимагаємо відправки миротворчого контингенту до російсько-українського кордону  - інакше солдати і військова техніка й надалі потраплятимуть на Донбас.
Україну теж обвинувачують в порушенні режиму тиші і небажанні виконувати Мінські домовленості. Чи справедливо перекладати повну відповідальність на Росію?
Клімкін: Не українські війська становлять загрозу для російських міст – а навпаки. Виконати Мінські домовленості було б дуже просто, якби цього хотіла Росія. Однак у нас абсолютно різне бачення того, як це повинно відбуватися. Росія прагне легалізації російського протекторату на Донбасі, аби використовувати такий стан справ з метою подальшої дестабілізації України. Якщо коротко, ми вимагаємо вводу міжнародного миротворчого контингенту і виводу російських військ.
Путін також вимагає запровадження миротворчої місії...
Клімкін: Він вимагає цього лише уздовж контактної лінії. Це б сприяло легітимізації російської окупації Донбасу. Це – такий трюк. Тоді б міжнародний тиск на Путіна знизився, а російський вплив на Донбасі залишився б незмінним. Тоді Путін міг би вимагати ослаблення санкцій в умовах, коли ситуація не змінилася. Для нас це не є прийнятним. Найголовніше для нас – забезпечення контролю над українсько-російським кордоном з боку незалежних партнерів. Лише за умов припинення переправлення військ і зброї відновлення миру на Донбасі є можливим.
Люди на Сході України упродовж понад трьох років потерпають від війни. І відповідальність за це вони покладають у т.ч. і на Ваш уряд. Чи не ризикуєте Ви втратити підтримку Вашого населення, якщо нарешті не припинете війну?
Клімкін: Українці дуже хочуть миру. Війна обійшлася їм дорогою ціною. Багато з них загинули чи втратили друзів та близьких. Однак, якщо говориш з людьми, чи якщо подивитися на результати опитувань, то цілком зрозуміло одне: українці не хочуть і не будуть здаватися. Вони дуже прагнуть миру, але не ціною втрати незалежності та свободи. Люди в Україні ніколи не допустять, аби Росія зруйнувала їхню країну. Наша мрія – це демократична Україна, об”єднана з Європою. А Росія прагне зруйнувати нашу мрію.
До речі, про демократію.  Дедалі частіше чути про придушення журналістів з боку влади. Чи існує в Україні досі свобода преси?
Клімкін: Постійних нападів на журналістів з боку органів безпеки не відбувається. Це абсолютна нісенітниця. Насправді мають місце прикрі випадки, які наразі розслідують компетентні органи, і про це відомо з публічного простору. Наприклад, якщо йдеться про вбивство відомого журналіста Павла Шеремета внаслідок вибуху його автівки в центрі Києва. Це вимагає розслідування. Водночас мас-медіа в Україні мають одну ключову структурну проблему: у нас є ціла низка ЗМІ, які належать окремим бізнесменам – олігархам. Тобто влада ЗМІ зосереджена у руках небагатьох осіб. І це нам потрібно змінити, аби досягти реальної свободи ЗМІ.
У Німеччині інтерес щодо України поступово вщухає. Це для Вас добре чи погано?
Клімкін: Це погано. Для нас дуже важливо, аби про триваючі порушення Росією прав людей чи окремих народів не забували.
Яка ситуація в Криму?
Клімкін: Настрої людей в Криму щораз погіршуються. Звісно, там були люди, які підтримували анексію – але і вони наразі критично сприймають ситуацію. Не можна стверджувати про позитивний розвиток, ні в туристичній галузі, ані в промисловості, ані всередині громадянського суспільства. Багато кримчан дуже розчаровані.
Деякі німецькі політики запропонували „загерметизувати“ кримське питання, перетворити його на „довгострокову проблему“. Ви піддали це критиці, однак, чи це не є давно рельністю?