Ответы
Над денним світлом того самого ранку Том Канті зітхнув з важкого сну і відкрив очі в темряві. Він промайнув кілька тижнів, намагаючись проаналізувати свої заплутані думки та враження, і отримати від них якесь значення; то раптом він виривався в захоплюючий, але охоронюваний голос -
"Я бачу це все, я все бачу! Тепер дякую Богові, я нарешті пробуджуюсь! Приходь, радість, зникає, горе! Хо, Нан! Старайся, зійди з соломи, а ти сюди на мою сторону, аж до Я наливаю на твої невірні вуха найвеселішу мрію безглуздих, коли духи ніч сповзали, щоб здивувати душу людини ... Хо, Нан, я кажу, став! "
На його боці з'явився туман, і голос сказав:
"Хіба забути, щоб доставити твої заповіді?"
"Команди ... О, горе мені, я знаю твій голос! Скажи, хто я?"
"Ти, вранці, напередодні ти князя Уельського, сьогодні ти твій найкращий грабіж, Едвард, король Англії".
Том похований головою серед своїх подушок, жалібно сумуючи.
"Аллак, це було не сон! Іди до спокою твого, милостивий сер, залиш мене в моїх горе".
Том заснув знову, і через деякий час він мав цей приємний сон. Він думав, що це літо, і він грає всі на самоті, на ярмарці, що називається полями Гудмена, коли несподівано високогірний карлик, з довгими червоними вусами і крихіткою спиною, з'явився йому раптово і сказав: пень ". Він це зробив, і знайшов дванадцять яскравих нових копійок - чудові багатства! Але все це було не найкраще; бо сказав карлик -
"Я знаю тебе, ти хороший хлопець і гідний, твої страждання закінчаться, бо прийшов день нагороди твого". Вийди сюди кожен сьомий день, і ти завжди знайдеш той самий скарб, дванадцять яскравих нових копійок. Скажи ніхто - зберегти таємницю ".
Тоді карлик зник, і Том прилетів до Субпродукту з його нагородою, кажучи собі: «Кожного вечора я дам батькові копійку, він думає, що я просив про це, він буде радий своєму серцю, і я більше не буду бити Один копій щотижня доброго священика, який навчає мене, мати, Нан, і Бет-четверо інших. Ми будемо голодними та ганчір'ями, тепер зробленими страхами, лайками та дикунним вживанням ".
У сні він зовсім несподівано доїхав до свого домашнього дому, але з такими вдячними очима з вдячним ентузіазмом; кинь чотири його копійки на колі своєї матері і закричав -
"Вони для тебе, - всі вони, кожен, - для тебе, і Нана, і ставка, - і чесно прийшли, не просили і не вкрали".
Щаслива та здивована мати натягнула його на груди і вигукнула:
"Він пізно сповільниться - чи може це радувати вашому величності?"
Ах! це була не відповідь, яку він очікував. Мрія розірвалася - він прокинувся.
Він відкрив очі - багатий одягнений Перший Лідер Спальної кімнати на своєму дивані став на колінах. Радість мрійливої мрії вицвітала - бідний хлопець визнав, що він все ще був полоненим і король. У кімнаті були наповнені придверні, одягнені в пурпурні мантії - траурний колір - і з благородними слугами монарха. Том сів у ліжко і дивився на важкі шовкові штори на цю прекрасну компанію.
Продолжения кину в сообщения.