Question

Твір роздум на тему роль дружби в житті людини

Answer 1

1 вариант
Я вважаю, без дружби життя неповноцінне, тому що друзі є невід’ємною частиною нашого життя. Без дружби життя було б сірим і не виразним. Дружба – це безкорисливі відносини між людьми, які тримаються на довірі, щирості, спільних інтересах і захопленнях. Я притримуюсь думки, що у людини може бути багато друзів, але найкращий друг може бути 1, чи максимум – 2.

Я вважаю, що основою дружби є безкорисливість. Адже якщо дружба побудована на взаємовигоді або просто заради користі, то це вже не дружба. Також дуже важливою є довіра. Якщо друзі не будуть довіряти один одному, то вони не зможуть нормально спілкуватись. Дуже важливо, щоб друзі йшли на поступки один одному.

Для мене друзі мають дуже велике значення і я дуже рада, що в моєму житті є друзі. З ними я завжди можу бути відвертою. Разом із друзями я швидше знаходжу розв’язання будь-якої проблеми, з ними легше виконувати усіляку роботу, радісніше проводити вільний час. Вони завжди мене заспокоють і піднімуть настрій, не залишать у складній ситуації. Я теж ціную своїх друзів, намагаюся не сваритися з ними й допомагати їм завжди, коли виникає потреба. З деякими друзями, які переїхали, і тепер далеко від мене, я і досі спілкуюсь.

Тож справді, як стверджує українське прислів’я, людина без друзів – що дерево без коріння.
2 вариант
Подивимося на своїх однокласників: у одних справжня, як мені здається, дружба, в інших – тільки приятелювання. Тому, в кого є друг, я по-доброму заздрю, а того, хто завойовує дружбу, плазуючи перед однолітками, жалію.

Дружба – це взаєморозуміння і взаємоповага. В житті людини дружба має велике значення. Справжні друзі бояться образити одне одного.

Для мене друзі мають дуже велике значення. Це найдорожчі люди після батьків. З ними я завжди можу бути відвертим. Разом із друзями я швидко знаходжу розв’язання будь-якої проблеми, з ними легше виконувати усіляку роботу, радісніше проводити вільний час. Я ціную своїх друзів, намагаюся не сваритися з ними й допомагати їм завжди, коли виникає потреба.

Тож справді, як стверджує українське прислів’я, людина без друзів – дерево без коріння.