• Предмет: История
  • Автор: бдютмувирмиотбимео
  • Вопрос задан 7 лет назад

Проаналізувати Альманох"русалка дністрова"

Ответы

Ответ дал: boruboru
0
«РУСАЛКА ДНІСТРОВАЯ» — український альманах, який видавала «Руська трійця» 1837 р. в Будимі (тепер Будапешт).

Своїм змістом, мовою і навіть новою абеткою альманах рішуче заперечував анахронічні літературні традиції, культивовані до того в Галичині, став подією в духовному житті освічених українців. «Русалка Дністровая» об'єктивно викривала політику денаціоналізації західноукраїнського населення, ігнорування та приниження історичних і культурних традицій усього українського народу. Намагаючись піднести національну гідність своїх краян, М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич наголошували на історичній, культурній і мовній єдності мільйонів українців, роз'єднаних кордонами двох реакційних імперій.

Композиційно альманах складається з чотирьох розділів: «Пісні народні», «Складання», «Переводи», «Старина». Отже, упорядники звернули увагу на найістотніші питання в розвитку національної літератури — її зв'язки з фольклором, із словесністю інших народів, з художнім досвідом минулого. Розділ «Складання» містив десять оригінальних творів упорядників альманаху. Серед них — громадянський вірш «Згадка», балада «Погоня», ліричні поезії «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечірній» і казка «Олена» М. Шашкевича, балади «Мадей» та «Жулин і Калина» І. Вагилевича, поезія «Два віночки» Я. Головацького.

В альманасі принципово порушувалося й заплутане для галичан питання про шляхи розвитку української літературної мови. Звернувшись до народного мовлення, орієнтуючись на багатство й красу мови усної поезії, діячі «Руської трійці» вказали своїм сучасникам єдино правильний шлях у розв'язанні мовної проблеми. Вони рішуче виступили за цивільну азбуку, що вже слугувала літературам східнослов'янських народів.

«Русалка Дністровая» задокументувала початок становлення нової літератури в Галичині. Якщо досі тут культивувалися жанри «високої» поезії, представлені псевдопафосними панегіриками та одами на честь давньоруських князів і сучасних авторам митрополитів, якщо в тих запізнілих епігонсько-провінційних наслідуваннях іншомовної класицистичної літератури, власне, відбивалися кастові інтереси місцевого духовенства, то альманах розповідав про народ, його духовну творчість, звичаї та обряди, про його героїчну історію. Замість мертвечини в альманасі забуяло життя. Саме весняною свіжістю захопили ці справжні квіти «червоноруської» музи М. Максимовича, а І. Франко схарактеризував альманах як явище наскрізь революційне.

Не випадково складними були спроби видання альманаху, а після того негайний його арешт на довгі десять років.
Вас заинтересует