Question

помогите зделать срочно!!!! зарания спасибо

Answer 1

I рівень
1. б)
2. г)
3. а)
II рівень
Середні віки — тисячолітня «темна доба» в європейській історії - від «загибелі» античності до розквіту європейської культури в нові часи.
Феодал — монопольний власник феоду — тобто земельного наділу, отриманого у вигляді пожалування за службу. 
Васал — феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від іншого, більш могутнього феодала-сеньйора.
III рівень
Роль Візантії у розвитку культури середньовічного суспільства була надзвичайно вагома. Будучи прямою наступницею античного світу та елліністичного Сходу, Візантія стала центром досить розвиненої та своєрідної культури. Характерною рисою візантійської культури була постійна ідейна боротьба старого з новим, що породило оригінальний синтез західних і східних духовних начал. Візантійська культура в основному була християнською. Разом з тим, особливе місце займає і народна культура – музика, танок, церковні та театралізовані вистави, героїчний народний епос, гумористична творчість та ін. Вагомий внесок у створення пам’яток архітектури, живопису, прикладного мистецтва та художніх ремесел зробили народні майстри.
IV рівень
Карл Великий був дуже високий, міцної статури, схильний до повноти.
Особливо його відрізняв довгий ніс і великі живі очі. Волосся у нього було довге, світле.
З роками король почав страждати від кульгавості.При житті портретів Карла не збереглося, і багато художників зображували його відповідно до своєї фантазії, використовуючи лише деякі риси з цього опису. Хоча багато брали опис богатирської статури Карла за епічне перебільшення, ексгумація могили Карла підтвердила правильність опису: довжина скелета склала 192 см.
Король був дуже простий і поміркований у своїх звичках. У звичайні дні вбрання його мало відрізнялося від одягу простолюдина. Видно він пив мало (за обідом випивав не більше трьох кубків) і ненавидів пияцтво. Обід його в будні складався всього з чотирьох страв, не рахуючи жаркого, яке самі мисливці подавали прямо на рожнах, і яке Карл вважав за краще будь-яких інших страв. Під час їжі він слухав музику або читання. Йому подобалося слухати про стародавні подвиги, а також твір святого Августина «Про град Божий».