Question

Напишите эссе на тему: Идеальный урок музыки
Срочнооо

Answer 1

Зміни, що відбуваються в усіх сферах сучасного суспільного устрою України – економіці, культурі, політиці, науці, освіті, – потребують радикального переосмислення вимог щодо професійної підготовки майбутніх спеціалістів будь-якої галузі, і, в першу чергу, системи освіти. Адже педагог є тією особою, на професійну діяльність якої покладена відповідальність за інтелектуальну й морально-естетичну, тобто базисну, підготовку підростаючого покоління. Від нього, таким чином, залежить прогрес сучасного і майбутнього стану суспільства, країни.

Але педагог тоді зможе успішно виконувати ці завдання, коли рівень його професійної підготовки буде адекватний вимогам, поставленим суспільством перед системою державної освіти.

Загальні вимоги щодо кваліфікаційної підготовки вчителя викладені в державних програмних та нормативних документах. Це свого роду нормативно-оцінююча характеристика фахівця, якого потребує сучасне суспільство.

Більш детального, чіткого формулювання ці вимоги набувають в науково обґрунтованій моделі ідеального вчителя – професіонала, носія суспільних, виробничих і особистісних функцій, сформованих на найвищому рівні. Ідеальна модель – це зразок для наслідування, орієнтир для підготовки й еталон для порівняння.

Кваліфікаційну характеристику спеціаліста пов’язують з такими поняттями, як “професія”, “професіоналізм”, “професійна придатність”, “професіограма”, “психограма”, “психологічна готовність до праці” тощо. Зазначені поняття, при своїй специфічності, тою чи іншою мірою торкаються питань відповідності якостей професіонала тим вимогам, які висуває певна професія. До того ж, сукупність цих якостей не обмежується поєднанням певної кількості професійних рис людини, необхідних їй для здійснення відповідної діяльності, а розглядається в контексті загальнопсихологічної теорії діяльності (Л.С.Виготський, С.А.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв).

Професія вчителя належить до складних видів діяльності в системі “людина – людина”, тобто таких, де, крім суб’єктно-об’єктних, наявні суб’єктно-суб’єктні стосунки. Компонентами педагогічної діяльності, як і будь-якої праці, є об’єкт праці (учень, студент), засоби праці (знання, слово, види навчальної діяльності), результат праці (людина з визначеним світоглядом, побудованим на наукових знаннях і нормах загальнолюдської моралі).

Педагогічна діяльність, крім того, має ряд особливостей: складний об’єкт праці; розрахована на порівняно тривалий проміжок часу; кінцева мета досягається розчленуванням її на низку окремих завдань; їй притаманна нестандартність об’єкту навчання та виховання і умов праці тощо [6,120].

За визначенням В.О.Моляко, готовність до будь-якої праці є складним особистісним утворенням, свого роду системою, що включає багато компонентів, які у своїй сукупності дають змогу певній особі виконувати більш чи менш успішно конкретну роботу [4,8].

У сучасній літературі існує декілька варіантів будови і змісту структурних компонентів ідеальної моделі вчителя. Але вони здебільшого охоплюють сукупність тих чи інших рис особистості або перелік знань, умінь та навичок, які мають загальне відношення до педагогічної діяльності. Що стосується якісної характеристики вчителя певної спеціальності, зокрема, вчителя музики, то офіційно запропонованих варіантів моделей зазначеного змісту нам знайти в літературі не вдалося. Ця проблема, як свідчить практика, вирішується кожним навчальним закладом самостійно. Подібні характеристики, як правило, складаються формально, без наукового обґрунтування їх структурної будови та змісту. Крім того, вони більшою чи меншою мірою носять узагальнений характер.

Зрозуміло, що без науково обґрунтованої характеристики конкретно визначеного фахівця, його ідеальної моделі як зразка, орієнтира та еталона, стає неможливим виконання провідних завдань, які стоять перед навчальними закладами і перш за все – підготовки спеціалістів високої кваліфікації.

Готовність до різних видів музичної діяльності дослідниками визначається, в першу чергу, ступенем розвиненості в конкретної людини комплексу здібностей, які у своїй сукупності визначають її музичність. І хоч питання, пов'язані з визначенням структури музичності, детермінантів і закономірностей її розвитку, дискутуються дослідниками упродовж багатьох десятиліть, більшість з них стоять на позиції визнання за цим багаторівневим і складним психічним утворенням провідної ролі в успішності як опанування, так і здійснення різних видів музичної діяльності (М.А.Римський-Корсаков, Б.М.Теплов, С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Н.О.Ветлугіна, К.В.Тарасова, В.Д.Остроменський, К.Штумпф, М.Мейєр, Г.Ревеш, К.Сішор та інші).