Запишіть речення , розставляючи пропущені розділові знаки. Люблю слухати як гудуть бджоли і стежити за їхнім дивним улагодженим життям адже немає комахи шляхетнішої за цю шелестить біля мого куреня торочкаста трава під цей тихий лагідний супровід перо моє пише легко і вільно а в самому курені пахне медом і сухим зіллям чебрецем , материнкою та рум’янком. Коли ж приходив Онисько чоловіки співали вдвох виводячи чогось старовинного що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах завзяту різдвяну бійку посеред річки дівочі сорочки тісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою , що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки. *
Ответы
Люблю слухати,як гудуть бджоли,і стежити за їхнім дивним,улагодженим життям,адже немає комахи,шляхетнішої за цю. Шелестить біля мого куреня торочкаста трава під цей тихий,лагідний супровід перо моє пише легко і вільно,а в самому курені пахне медом і сухим зіллям,чебрецем,материнкою та рум'янкою. Коли ж приходив Онисько,чоловіки співали удвох,виводячи чогось страновинного,що неодмінно будить у похилих селян,рясні спогади про роменські рушники,в кутку на образах завзяту різдвяну бійку,посеред річки дівочі сорочки,тісненько вишиті на рукавах чорним або калинов хрестиком та гнучкі, вербові кладки, через рови з весняною водою,що й досі ділять стране українське село на кутки й прикутки.
Люблю слухати, як гудуть бджоли, і стежити за їхнім дивним улагодженим життям, адже немає комахи шляхетнішої за цю; шелестить біля мого куреня торочкаста трава, під цей тихий, лагідний супровід перо моє пише легко і вільно, а в самому курені пахне медом і сухим зіллям: чебрецем , материнкою та рум’янком.
Коли ж приходив Онисько, чоловіки співали вдвох, виводячи чогось старовинного, що неодмінно будить у похилих селян рясні спогади про роменські рушники в кутку на образах, завзяту різдвяну бійку посеред річки, дівочі сорочки, тісненько вишиті на рукавах чорним або калиновим хрестиком, та гнучкі вербові кладки через рови з весняною водою , що й досі ділять старе українське село на кутки й прикутки. *