Ответы
Ответ: Влітку я поїхав в табір «Ластівка». Там я познайомився з дівчинкою на ім'я Аня.
Аня була наймилішою і найдобрішою з усіх дівчаток в таборі. Я зрозумів це, майже відразу.
Ми з Анею дуже схожі за характером. Вранці нам обом дуже подобалось ходити на зарядку. А ввечері ми полюбляли сидіти біля багаття. Звичайно, ми спілкувались з іншими дітьми. Але цікавіше нам було разом.
Ми завжди захищали один одного. Одного дня хлопчики з нашої групи сміялися над Анею, закинули її сумку на дерево а потім втекли. Я побачив як вона плакала, обнявши, я намагався заспокоїти її. Незважаючи на те, що у мене була поламана рука, я заліз на дерево і дістав її сумку. Вона обняла мене і сказала : « Дякую, тепер я впевнена що друзі пізнаються в біді!»
Объяснение:
Я познайомився з Олесею 1 вересня. Вона прийшла до нашого класу, і всі одразу звернули увагу на новеньку.
Олеся була така тендітна, ніжна, з білявим кучерявим волоссям. Її вбрання дуже личило їй. Весь її зовнійшній вигляд свідчив, що вона дуже ніяковіє серед незнайомих хлопців і дівчат. Тоді я подумав, що вже десь її бачив. І згадав: вони ж щойно переїхали до нашого будинку, їхня квартира поверхом нижче. Це добрий знак, вирішив я і рішуче підійшов до дівчинки. "Сідай разом зі мною, у мене вільне місце за партою", - запропонував я. Вона вдячно глянула і сіла біля мене.
Після уроків ми разом йшли додому, я ніс її рікзак разом зі своїм. Вона вже відчувала себе не такою скутою, навпаки, виявилася дуже веселою і балакучою дівчиною. Ми стали друзями. Разом робили домашнє завдання у неї чи у мене вдома, розважалися, ходили на прогулянки у вільний час. Наші батьки також познайомилися.
Одного разу зі мною трапилася неприємність. На прогулянці біля річки я не втримався на високому березі, послизнувся на мокрій траві та влетів просто у холодну воду річки. Олеся за мить була вже поруч. Вона допомогла мені вибратися на суходіл, а потім звеліла роздягатися, викрутила мій одяг, віддала свою курточку, щоб я одягнувся. Потім вона побігла до людей, які відпочивали тут же на березі, і домовилася, щоб мене відвезли на машині додому. Все закінчилося благополучно, завдяки тому, що в мене з"явився справжній друг!