. Про якого історичного діяча йдеться?
«У Галичині й на Буковині було запроваджено воєнний стан. Усі, хто приєднався до
повсталих, лихословив проти австрійського імператора, зберігав зброю, підлягали
покаранню військовим трибуналом. Масові екзекуції, арешти і розправи над селя-
нами ознаменували придушення селянських повстань у Галичині й на Буковині. Ва-
тажок буковинських повстанців був позбавлений депутатського мандата, незабаром
заарештований і після тяжких тортур помер».
а) Іван Капушак; б) Яків Головацький; в) Устим Кармалюк; г) Лук'ян Кобилиця.
Ответы
Ответ:
г) Лук'ян Кобилиця
Объяснение:
Найбільшого розмаху селянський рух набув наприкінці 1848 – на початку 1849 р. у Північній Буковині. Організаторами селянських протестів стали обрані від цих округів депутати рейхстагу. На вимогу селян вони влаштовували збори, де звітували про свою боротьбу за їхні права у рейхстазі. Популярністю серед селян користувався ватажок гуцульських бунтів 1843–1844 рр., депутат рейхстагу Лук’ян Кобилиця.
Про цього легендарного ватажка буковинських селян збереглося багато переказів, але дуже мало достовірних відомостей. Відомо, що у 27-річному віці він уже мав неабиякий авторитет у селян, за що вони обрали Кобилицю уповноваженим представником їхніх інтересів перед землевласником. У 1843 р. окремі заворушення переросли в бунт, серед ватажків якого вперше було згадано ім’я Лук’яна Кобилиці. У матеріалах слідства залишився опис зовнішності ватажка повсталих. Лук’ян, як записав слідчий, «був чоловік з інтелігентним виразом обличчя... Великі чорні бистрі очі, орлиний гарний ніс, чорний вусок і гарна іспанська борідка надавали йому подобу іспанського гранда. Він відповідав із великою гідністю та наголошував, що «ліси наші», і що з гуцулів дідичі стягують неналежні данини. За участь у бунтах Кобилицю били киями і посадили у в’язницю.
Після звільнення бунтівний гуцул знову намагався підняти повстання. Спроба була невдалою, і Кобилицю заарештували. Початок революції 1848 р. він зустрів у в’язниці. Після звільнення, коли відбулися вибори до рейхстагу, селяни обрали свого захисника депутатом.
У рейхстазі неписьменному селянинові, який не знав німецької мови, було важко, одначе він не став німим свідком подій. За допомогою писарів він складав звернення до урядових установ, вимагав скасування панщини без будь-якого відшкодування. Коли імператор розпустив рейхстаг, Кобилиця повернувся додому і продовжив боротьбу за права селян. Він збирав селян, показував їм своє депутатське посвідчення з печаткою (вплив його був майже магічний) і казав, що його друг – імператор віддав йому всю владу над Буковиною. Відтепер, казав «прави тель» Буковини, усі ліси, пасовиська й землі є власністю селян.
З озброєним загоном своїх прихильників їздив Кобилиця буковинськими селами, виганяв звідти австрійських чиновників і землевласників, передавав землю селянам. Повстання швидко поширювалося. Внаслідок цього восени 1848 р. австрійці вимушені були спрямувати на Буковину значні військові підрозділи. За голову живого чи мертвого Кобилиці було оголошено нагороду в одну тисячу золотих, але це не допомагало. Лише у квітні 1850 р. ватажка бунтівників схопили. Після тривалого слідства, що супроводжувалося тортурами, він тяжко захворів і наприкінці жовтня 1851 р. помер.