Ответы
Наше щастя насправді знаходиться біля нас... Ми ходимо поруч з ним, воно - наш вічний супутник.. Щастя завжди поруч і тільки чекає моменту, щоб вирватися з-під сирості та монотонності життя, та надати нашому життю нових кольорів...
Але як це не дивно, але більшість людей цього просто не помічає, не помічає просто людського щастя; а іноді ми його не помічаємо з-за того, що просто звиклися до такого життя. Навіть психологи всього світу кажуть, що ми не помічаємо, та не користуємося нашим щастям тільки з-за того, що просто звикли до звичних нам устоїв...
"Людина - творець свого щастя" Чи спрадевдилий цей вислів? Ви вважаєте, що так? А чи впевнені ви у цьому? Чи ви просто вважаєте, що повинні зробити все самі? А чи під силу вам створити собі щастя? Особисто мені ближче вислів "Людина - творець своєї невдачі". Я вважаю, що щастя для кожного є, а ось проблеми на голову ми наживаємо самі собі...
Для того, щоб розмовляти про термін "щастя", ми повинні для себе визначити, що саме ми ваажаємо щастям. Багато людей бачать щастя у грошах, розвагах і так далі. Особисто для мене приводом для щастя можуть бути маленькі речі, які багатьом просто і не помітні. Що може бути чудовішим за захід літнього сонця? А що може бути гарнішим за посмішку людини, яку ти кохаєш? Може це і є щастя? Може для нього не потрібно нічого..ні грошей, ні розваг? Для нього потрібні ті, кого ти кохаєш ті поважаєш, та ті, хто у свою чергу, кохають та поважають тебе?
Повага та кохання..любов - Ось для мене два поняття, які дійсно можуть зробити мене щасливою.. Друзі - те, що робить ваше життя сильним та таким, що ні один вітер тяготі та болі не зламають вас.. Любов - те, що дає змогу жити, а не існувати.. А тільки живучи, саме живучи, а не просто існуючи ви зможете дійти до терміна "щастя", зможете зрозуміти його суть, та вивільнити з-під покрову темряви вашого життя, та сірості буднів..
Чому більшість людей, які живуть разом з нами не можуть дібратися до щастя тільки тому, що бояться що-небудь змінювати у своєму житті? Невже тільки страх стримує людей? Невже навіть я, пишучи ці строки розумію, що можливо до свого щастя не можу дібратися тільки з-за свого страху перед змінами? Чому ми не можемо перейти через бар*єр розуму, та просто жити.. жити нормально, та щасливо? Ми боїмося...
Кожен бачить щастя у різному: хтось - у метеликах, хтось - у квітках, а хтось - на дні пляшки... а хтось просто не бачить.....
Пояснення: