не боюсь я ні Бога, ні біса,
Маю серця гіпо́теку чисту;
Не боюся я й вовка із ліса.
Хоч не маю стрілецького хисту.

Не боюсь я царів-держилюдів,
Хоч у них є салдати й гармати;
Не боюсь я, людських пересу́дів,
Що потраплять і душу порвати.

Навіть гнів твій, дівчино-зірничко,
Не лякав мене ні крихітки:
Я люблю те румянеє личко
І розіскрені очі-красітки.

Лиш коли на те личко чудове
Ляже хмарою жалісна туга,
І болюще дрожання нервове
Ті усточка сціпи́ть як шаруга,

І докір десь у горлі пропаде,
У знесиллі опустяться руки,
І благає підмоги, поради
Прошибаючий погляд розпуки,  — 

Отоді моє серце стискає,
Мов кліщами, холодна трівога:
Біль німий мене більше лякає.
Ніж всі громи й злих сил перемога.




Паспорт вірша пожалуста дам много баллов ​

Ответы

Ответ дал: akovenkokarina22
0

Объяснение:

1 .рід

2.жанр

3.головна тема (мотив)

4.Автор як створив.

5.головні герої . Яку роль виконували у вірші.

6.Дата заснування.

Саме цікаве і інше.

Вас заинтересует