Ответы
Ответ:
Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій.
Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя.
У вірші "Моє серце в верховині" поет зображує любов до рідного краю:
Будь здорова, верховина, любий рідний край.
Честі й слави Батьківщино, вольності розмай!
Сила його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа.
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Р. Бернс любить не тільки чудові краєвиди своєї вітчизни, а й своїх співвітчизників. Вірш "Плач удови-верховинки" зворушливо розповідає про долю простої селянки. Вона була щаслива в рідній верховині з любим чоловіком.
На верховині я жила.
Гай-гай, зелений гай!
Яка щаслива я була,
Там був для мене рай.
Та щастя селянки скінчилося, коли її Дональд поліг у бою "проти ворожих зграй". І ось тепер вдова-верховинка ледве животіє.
Немає грошей і на хліб,
Хоч у труну лягай.
Р. Бернс усе своє життя сам змушений був тяжко працювати. Тому він щиро співчував усім знедоленим.
Прочитавши вірші англійського поета П. Шеллі "Я брат ваш — земле, океане, вітре!..", "Глянь! За містом сонце встало", "Я взяв його, до себе в дім приніс...", я зрозуміла, що цей поет любить природу, відчуває себе її часткою.