Question

1. Князівства, що стали основою формування Української держави, — це:
A) Київське, Переяславське, Володимиро-Суздальське, Львівське;
Б) Волинське, Галицьке, Смоленське, Дніпропетровське;
B) Київське, Чернігово-Сіверське, Чернівецьке, Запорізьке;
Г) Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке.
2. Битва на р. Калка відбулася в:
A) 1223 р.; B) 1237 р.; В) 1240 р.; Г) 1253 р.
3. Ярослав Осмомисл був князем:
А) київським; Б) галицьким; В) волинським; Г) переяславським.
4. Проаналізуйте наведені твердження та вкажіть правильне.
A) «Переяславське князівство володіло портом у Керченській затоці — Тмутараканню»;
Б) «Волинське і Галицьке князівства були вперше об’єднані Данилом Галицьким»;
B) «До привілейованих верств на Русі належали князі, бояри, духівництво, міщани»;
Г) «Монголи жорстоко переслідували християнство і насаджували свою релігію».
5. Укажіть наслідки феодальної роздробленості Київської Русі:
1. Міжусобна боротьба підірвала сили князівств, призводила до загибелі людей і нищення культурних пам’яток;
2. роздробленість призвела до нормалізації відносин між удільними князями, які задовольнилися отриманими володіннями;
3. економічне і культурне піднесення руських земель: розвиток міст, ремесел, торгівлі, культури;
4. розвиток демократичних традицій: скликання народного віча, звернення за підтримкою до міщан;
5. роздрібненість збільшила і посилила руську армію;
6. роздрібненість сприяла формуванню українського, білоруського та російського народів;
7. роздрібненість завершилася в XIII ст.
6. Установіть відповідність між терміном та його визначенням.
A) Рядовичі; Б) закупи; B) холопи; Г) смерди.
1. Професійні воїни, що обіймали й урядові посади;
2. тимчасово залежні селяни, які уклали з феодалом договір на виконання певних робіт;
3. селяни, які розорилися і працювали в господарстві землевласника, фактично раби;
4. вільні землероби, які мали власне господарство, землю й сплачували князеві данину;
5. тимчасово залежні селяни, які брали позику у феодала і мали її відробити.
А

Б

В

Г

7. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
A) коронування Данила Галицького; Б) битва під Дорогочином;
B) правління Юрія Тройденовича; Г) похід Батия на Київ.
8. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.
«Вони ні з ким не укладають миру... бо мають від Чингісхана наказ підкоряти собі всі народи, коли можна. І ось чого вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — як із людей, так і з речей... Чоловіків, що не мали дружин, вели із собою; саме це робили і з жінками, у яких не було законних чоловіків... Хто не заплатить данини, того відводять у рабство... У землях тих володільців, яким дозволяють повертатися, ставлять вони своїх баскаків...»
З «Хрестоматії з історії України» (С. В. Кульчицький, О. І. Ганна )
• Про кого йдеться в тексті? Охарактеризуйте результати і наслідки політики згаданих завойовників на руських землях.
9. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.
«В середньовічній Західній Європі суспільство традиційно поділяли на три групи: oratores («люди молитви», або церковнослужителі), bellatores («люди війни», або рицарі), laboratores («люди праці», або трудящі). Натомість у Київській Русі населення ділили на «дружину і люди», тобто знать і простолюд».
1) Назвіть основні стани давньоруського суспільства.
2) Чому на Русі духовенство не виокремлювали в самостійну верству населення?
3) Хто належав до «людей праці» на Русі? Чи були вони однорідними за своїм статусом?
4) Який стан відповідає західноєвропейським «людям війни»? Схарактеризуйте статус представників цього стану.
5) Про що свідчить формування соціальної структури на Русі?
10. Доведіть або спростуйте твердження:
«Київська Русь часів роздробленості була федеративною монархією».