Ответы
Ответ:
Объяснение:
Ответ:У харчовій промисловості за вартістю продукції перше місце посіла борошномельна галузь. Цукрова галузь практично не розвивалася. На початку XX ст. на Галичині не залишилося жодної цукроварні. В 1913 р. почав працювати цукровий завод у галицькому місті Ходорові, заснований на місцевому капіталі. Тут працювало 1200 робітників. На Буковині було два цукрових заводи, на яких працювало до 1400 робітників. У пивоварному та спиртово-горілчаному виробництві в 1902 р. працювало 77 пивоварних заводів, значна частина яких належала акціонерним товариствам з контрольним пакетом австрійських і львівських банків. В 1906 р. виникло перше монопольне об'єднання - Союз сільськогосподарських спиртогорілчаних підприємств, який об'єднав 675 заводів, що виробляли 78 % від усієї продукції на Галичині. Тютюнові підприємства належали державі. їх налічувалося 5 (чотири на Східній Галичині, одне на Закарпатті). Щорічно держава отримувала 20 млн кор. чистого доходу. Західноукраїнські фабрики лише незначною мірою забезпечували місцеві потреби в тютюнових виробах і переважна частина їх завозилася з центральних районів монархії Габсбургів.
Будівництво залізниць, як і в попередні десятиріччя, вели переважно зі стратегічних міркувань. Упродовж 1870-1910 рр. залізнична мережа на Галичині збільшилася на 1430 км і становила 4120 км. Західноукраїнські землі були гірше забезпечені залізницями, ніж розвинені країни Європи, а також західні провінції Австро-Угорщини. Наприкінці XIX ст. протяжність залізниць на Закарпатті становила 500 км (3,3 % від усіх залізничних ліній Угорщини). Гальмувала розвиток залізничного транспорту залізнично-тарифна політика, що поставила західноукраїнські підприємства в нерівне становище порівняно із австро-угорськими конкурентами.
Подробнее - на Znanija.com - https://znanija.com/task/35177925#readmore