Ответы
Объяснение:
Підтверджувалися права старшини на рангові маєтності козаків і селян — на володіння землею. Полковники прирівнювалися до рос. генерал-майорів, їм передбачалося надавати за службу землі й маєтки, однак цар. грамоти на власність віднині мали видаватися лише за особистим проханням гетьмана і переважно тільки на час служби (ст. 10, 12). Гетьм. уряд позбавлявся права на зносини з ін. країнами, йому лише дозволялося вирішувати в присутності рос. уповноваженого дрібні прикорд. справи з Річчю Посполитою, Кримським ханством. Підвищувалася роль генеральної старшини у суд. справах (ст. 1). Відновлювався старий принцип «де три козаки, там два третього повинні судити». Вперше в офіц. акті вжито поняття «малоросійські права» (преамбула). Рядових козаків повинні були судити курінні та ін. отамани, селян — сільс. отамани, міщан — війти «за своїми артикулами і від своїх людей»