Ответы
Ответ:
Одного разу мені приснилося, що я беру інтерв’ю у Бога.
— Так ти хочеш взяти в мене інтерв’ю? — Бог запитав мене...
— Якщо в Тебе є час, — сказав я...
Бог усміхнувся:
— Мій час — це вічність... Які питання ти хотів мені поставити?
— Що найбільше дивує Тебе в людині?
І Бог відповів:
— Їм набридає дитинство, вони поспішають подорослішати, а потім мріють стати дітьми знову. Люди втрачають здоров’я, заробляючи гроші, а потім втрачають гроші, відновлюючи здоров’я. Вони так багато думають про майбутнє, що забувають про теперішнє... настільки, що не живуть ні в теперішньому, ні в майбутньому. Люди живуть так, ніби ніколи не помруть, а вмирають, як ніби ніколи й не жили...
Його рука взяла мою, і ми помовчали деякий час...
І тоді я запитав:
— Як Батько, які уроки життя Ти б хотів, щоб Твої діти вивчили?
— Нехай знають, що неможливо примусити когось любити їх. Все, що вони можуть зробити, — дозволити собі бути коханими. Нехай пам’ятають, що поранити кохану людину займає лише кілька секунд, але залікувати ці рани може зайняти довгі роки. Нехай знають, що це не добре — порівнювати себе з іншими. Нехай вчаться пробачати, практикуючи прощення. Нехай зрозуміють, що багатий не той, у кого більше, а той, хто потребує меншого. Нехай знають, що є люди, які їх дуже люблять, просто вони ще не навчилися виражати свої почуття. Нехай усвідомлюють, що дві людини можуть дивитися на одне й те саме, а бачити це по-різному. Нехай знають, що пробачити одне одного недостатньо, треба також пробачити самих себе...
— Дякую за Твій час, — сказав я боязко. — Є ще щось, що Ти хотів би передати Своїм дітям?
Бог усміхнувся і сказав:
— Нехай знають, що я є тут для них... завжди!
Объяснение: