Ответы
Объяснение:
Краківсько-Віленська унія — міждержавна угода між Великим князівством Литовським, Руським та Жемантійським й Королівством Польським, заснована на тезах Городельської унії 1413 року.
Кордони Литовської держави та Польщі в 1490-х рр.
6 травня 1499 в Кракові акт унії був підписаний польською шляхтою, а 24 липня того ж року литовською знаттю у Вільні.
Передумови унії Редагувати
Після поразки в громадянській війні у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському українсько-білоруських сил на чолі з Великим князем Литовськими, а пізніше Великим князем Руським Свидригайлом Ольгердовичем, позиції української шляхти та князів в державі були значно ослаблені.
1470 року було ліквідовано Київське князівство. Рух української та білоруської православної шляхти проти Литви очолили Федір Бєльський, брат померлого Київського князя Михайло Олелькович, Іван Гольшанський та інші, які змовились 1481 року вбити великого литовського князя Казиміра та підняти повстання в Україні та Білорусі. Ця змова була викрита. Михайло Олелькович, І. Гольшанський були страчені, а Ф. Бєльський втік до Москви.
Укладання унії Редагувати
1499 року розпочалась війна з Османською імперією, й Польщі була потрібна підтримка Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Наслідком тих подій стала Краківсько-Віленська унія, яку також називають Віленською. У документах, підписаних у Кракові 6 травня 1499 року та 24 липня у Вільно, зазначено, що «об'єктивні причини вимагають від Польщі та Литви чіткої взаємодії у зовнішній політиці». Обидві сторони визнали більш тісну співпрацю за вигідну, однак за умови дотримання незалежності Великого князівства Литовського
з тебе підписка