• Предмет: История
  • Автор: vasiliydanilo13
  • Вопрос задан 8 лет назад

Назвіть особливості політичного розвитку США,Росії, Японії в останній третині 19 століття​

Ответы

Ответ дал: gangdope
0

Ответ:

Розвиток Японії в останній третині XIX ст. прискорився. Реставрація влади імператора супроводжувалась усуненням від управління державою тих великих землевласників, які чинили опір проведенню актуальних реформ. Очолений імператором уряд спирався на підприємницькі кола І нових землевласників, які були пов'язані переважно з сільським господарством, торгівлею та лихварством. Це обумовило характер реформ.

Важливу роль у послабленні впливу великих землевласників (князів) відіграла аграрна реформа, за якою частина землі відійшла до селян. Унаслідок реформи селяни отримали в приватну власність ті ділянки землі, що їх вони обробляли. Замість натурального податку було введено єдиний поземельний у розмірі 3% од вартості землі. Та навіть такий незначний податок виявився непідсильним для селян, бо вартість землі в Японії була дуже високою. Для сплати податку доводилося продавати до 50% урожаю. Зрештою, до 1890 р. 67% селян змушені були продати свої ділянки.

І все ж реформа дала простір для розвитку товарного виробництва.

Не забарилась і військова реформа. Армія комплектувалася на основі загальної військової повинності. Було створено військові академії та інші навчальні заклади. Офіцерський корпус комплектувався з самураїв. Японія готувалася до здійснення широкомасштабних планів експансії на материку.

Знищення князівств, введення префектур дозволило подолати роздробленість країни і консолідувати загальнонаціональний ринок (адміністративна реформа).

Реформи 70-80-х pp. вирвали Японію з міжнародної ізоляції, долучили до світового господарства, сприяли формуванню індустріального суспільства і політичному розвиткові.

Слабкість підприємницького капіталу обумовила провідну роль держави у створенні великих підприємств та арсеналів. Острівна країна субсидіюванням заохочувала розвиток своєї промисловості, віддаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту. У 80-90-х pp. чимало державних фабрик І заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. Утворилися великі фірми ("Міцуї", "Міцубісі", "Ясуда", "Асано"). Підприємства часто передавалися до рук землевласників, вищих службовців. Так складався тісний зв'язок імператорського двору, землевласників і підприємців. За рахунок держави було створено систему транспорту і зв'язку. А втім, у промисловості домінували дрібні підприємства. Рівнем технічного розвитку Японія значно поступалася європейським державам.

Объяснение:

Для наочності почнемо з того, яку роль Америці відводила її промислово

Ответ дал: gsnawana
0

Ответ:

Російської імперії:

На межі століть світовий капіталізм вступив у монополістичну ста­дію розвитку. Для Росії також було характерним формування монополі­стичного капіталізму: створення промислових монополій та фінансових союзів, зрощування промислового і фінансового капіталу. Вони диктували ціни й обсяг продажу, регулювали рівень виробництва, їхнім інтересам підпорядковувалася внутрішня і зовнішня політика держави.

Особливостями монополістичного розвитку у Росії були збереження поміщицького землеволодіння, селянське малоземелля, невисокий рівень вивезення капіталу, значне інвестування іноземним капіталом.

Політичними особливостями Росії цього часу були необме­жене самодержавство, станова нерівність, політичне безправ'я широких мас, національне гноблення. Характерним для Росії було і те, що держава захи­щала інтереси і поміщиків, і великої монополістичної буржуазії. У соціаль­но-класовій структурі поєднувалися риси нового і старого. Розвиток капі­талізму привів до формування буржуазії та пролетаріату, проте селянство було найчисленнішим і найбезправнішим станом. Буржуазія поступово ставала провідною силою в економіці, але у політичній системі не відігра­вала значної ролі, як це було в західноєвропейських країнах.  

Значними темпами формувалося робітництво, проте його інтереси прак­тично ніхто не захищав, воно не мало професійних спілок. У соціальній структурі та політичному житті Росії особлива роль належала чиновни­кам і духовенству. Так, православне духовенство ідейно обслуговувало інтереси самодержавства і стежило за моральним станом суспільства.

США:

Після здобуття незалежності Сполучені Штати отримали можливість для вільного та динамічного соціально-економічного та політичного розвитку. На відміну від Старого світу (Європи), статичного, наскрізь проникнутого становими забобонами й усталеними традиціями, США вражали своїм динамізмом, мобільністю та широкими можливостями для досягнення успіху. Здавалося, що перед честолюбною, наполегливою і працьовитою людиною немає жодних бар'єрів.  За кількістю мільйонерів США випереджали всі країни Європи разом узяті. Звісно, чисельність багатих людей у США перевищувала офіційно зареєстровану, оскільки звичним явищем стало приховування своїх прибутків від податкових служб.

Особливістю американського суспільства була його мобільність - часта зміна професій у пошуках найприбутковіших, переміщення на нові місця проживання, постійне прагнення до поліпшення свого матеріального статку і досягнення вищого соціального статусу. Ідеал американського суспільства становила людина, що створила себе сама завдяки енергії та спритності.

У першій половиш XIX ст. у політичному житті США відбулося становлення двопартійної системи. Це означало, що кандидати у виборні органи та президенти США висувалися від двох партій на основі певних політичних платформ. Перше нечітке розмежування на партії відбулося ще під час прийняття федеральної конституції 1788 р., коли виявилися суперечності між федералістами та антифедералістами. Другим кроком до формування партій стало різне ставлення до Великої французької революції та оголошення Англією війни республіканській Франції. Демократичні верстви населення вимагали підтримати Францію, а федералісти виступали за підтримку Англії, ґрунтуючись на суто економічних інтересах.

Зовнішня політика США у першій половиш XIX ст. зумовлювалася потребами швидкого економічного розвитку. Промисловість північно-східних штатів потребувала розширення торгівлі і нових ринків збуту для своїх товарів, а плантаційне господарство Півдня внаслідок примітивного, екстенсивного характеру не могло розвиватися без нових територій.

Объяснение:

Опять таки получилось многовато и лишние можешь вырезать

Вас заинтересует