• Предмет: Литература
  • Автор: yanik9669
  • Вопрос задан 6 лет назад

Проаналізуйте будь ласка вірш.



Ріки завжди її роблять іншою,

скільки б вона їх не перепливала,

вони обступають її чеканням і тишею,

і тиша ця залягає в ній, довга й тривала.



Ріки виповнюють її звички і рухи,

зігрівають її піском, сіллю та очеретом,

течуть повз неї на Південь без смутку й напруги,

і повітря над ними гірчить листям і теплим медом.



Ріки завжди її позбавляють спокою,

і печалять гирла з затонулими баржами,

їй шкода рибалок над нічною затокою,

й безпритульних птахів над мокрими пляжами.



Тоді вона собі не знаходить місця,

й слухає птахів голоси крикливі,

і животом, наче теплим місяцем,

відчуває, як надходять припливи.



Вона схожа навіть на цю воду чимось,

чимось вони подібні з темною течією.

Мені здається, вона багато чого в неї навчилась –

зникає разом із нею,

повертається разом із нею.

Ответа на этот вопрос пока нет. Попробуйте найти его через форму поиска.

Вас заинтересует