Ответы
Вона щедро роздавала землі і селян своїм фаворитам і наближеним. Підтвердила право поміщиків засилати селян на каторгу, прийняла закон, що забороняв селянам скаржитися на своїх поміщиків, провела межування земель, в результаті якого дворянські володіння були округлені за рахунок селянських.
У 1785 р Катерина випустила "скаржитися грамоту дворянству". Цей закон підтверджував свободу дворянам від податків, від обов'язкової служби, від тілесних покарань. Вони мали монопольне право на володіння кріпаками, винокуріння, отримали переваги в торгівлі. У губерніях дворяни могли створювати свої організації - дворянські зібрання з правом заявляти про свої потреби губернатору, Сенату і самої імператриці. Царювання Катерини називають "золотим століттям" російського дворянства.
Одночасно Катерина заохочувала розвиток промисловості і торгівлі. Маніфест 1775 гарантував свободу підприємництва, обмежував втручання в нього держави, відміняв численні казенні збори, встановлював невеликий (1% на рік) податок з капіталу.
Катерина провела секуляризацію церковних земель, позбавивши тим самим церква економічної могутності. Доходи від колишніх монастирських селян стали поповнювати державну казну.
У цьому ж році Катерина провела губернську реформу. Число губерній збільшувалося до 50. Таким чином зміцнювалися органи влади на місцях. Були розділені адміністративні та судові функції. Створювалися особливі губернські Палати кримінального та цивільного суду. Деякі посади ставали виборними.
В этот период прямые налоги играли второстепенную роль по сравнению с косвенными. Так, подушное в 1763 г. составляло 33% всех доходов страны, а на косвенные налоги приходилось 42%, из них половину составляли «питейные». В 1765 г. был издан Манифест о винных откупах. При покупке одного ведра казенного вина за 2 руб. откупщик должен был продавать его за 2 руб. 64 коп. За два года винные откупы приобрели массовый характер. Благодаря этим мерам государственная казна должна была пополниться на 4 млн. руб. Однако несмотря на быстрый финансовый эффект, эти решения имели негативные последствия для общества в целом, поскольку породили пьянство, злоупотребления в винной торговле, продажу нелегально произведенной водки.
Одной из мер по улучшению финансовой ситуации в России было расширение банковского дела, а именно: выпуск ассигнаций (бумажных денег), более удобных в обращении, нежели звонкая монета.
Большую долю денежных средств в государственную казну давала торговля с иностранными государствами. Так, в Ревеле доходы от пошлины увеличились с 17 тыс. руб. в 1763 г. до 190 тыс. руб. в 1783 г. Кроме того, значительно вырос экспорт товаров.
Финансово-экономические меры, начатые императрицей, дали толчок развитию промышленности. Так, если в начале правления Екатерины ІІ в России были 984 фабрики и завода (кроме горных), то в конце ее правления насчитывалось уже 1161, а их производительность увеличилась в несколько раз. Этому также способствовали рост городского населения (с 328 тыс. чел. в 1724 г. до 1 млн. 301 тыс. чел. в 1796 г.) и введение оброчной системы вместо барщины. Оброчные крестьяне значительно пополнили контингент фабричных рабочих, поскольку вместо покупки людей на фабрики стал распространяться принцип найма рабочей силы.
Проведение удачной финансовой политики, присоединение новых земель на юге и западе страны обозначились значительным ростом доходов. Если в 1763 г. они составляли 16,5 млн. руб, то спустя 30 лет — 68,5 млн. руб.