Question

будь ласка !!! дуже потрібно!!
Прочитайте речення й виконайте завдання
1. В далечині туманній, темній, димній злили­ся низина і вишина (Є. Маланюк).
2. На обличчі лежав вираз безнадії й розпачу (В. Собко). 3. За­недужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилася (Мар­ко Вовчок).
4. Ніч коротка — довга розлука, що ж мені суджено — щастя чи мука? (Леся Українка). 5. Стережете панське добро? Ха-ха! Пильнуйте, пильнуйте, щоб не пропало (М. Коцюбинський).
6. І десь там юрми, натовпи, там люди!
7. О, як їм їлося, вминалося, хрумтілося із мокрих жмень!
8. І раптом дощ. І злива. І гроза (Л. Костенко).
9. Не знаний нам початок і кінець, не розумі­ємо таємну ліру, коли життя сплітає у вінець в незнаній черзі віру і зневіру.
10. І життя не стоїть, а йде з гострим сміхом і гострим плачем.
11. Душа дозріє, сповниться відразу подвій­ним смаком — меду чи полину (О. Теліга).

А) знайдіть синоніми й Антоніми
Б) визначте які з них контекстуальні​

Answer 1

Синоніми й антоніми

1. В далечині туманній, темній, димній  злилися низина і вишина

(Є. Маланюк).

  С: туманній, темній, димній

       (темній // димній, туманній - контекстуальні)

  А: низина – вишина

2. На обличчі лежав вираз безнадії й розпачу (В. Собко).  

  С: безнадії й розпачу

3. Занедужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилася (Марко Вовчок).

   С: занедужала, похиріла

4. Ніч коротка — довга розлука, що ж мені суджено — щастя чи мука? (Леся Українка).  

   А: ніч – розлука (контекстуальні),  

        коротка – довга,  

        щастя – мука  

5. Стережете  панське добро? Ха-ха! Пильнуйте, пильнуйте, щоб не пропало (М. Коцюбинський).

   С: стережете, пильнуйте

6. І десь там юрми, натовпи, там люди!

   С: юрми, натовпи, люди  

       (люди // юрми, натовпи – контекстуальні)

7. О, як їм їлося, вминалося, хрумтілося  із мокрих жмень!

  С: їлося, вминалося, хрумтілося

8. І раптом дощ. І злива. І гроза (Л. Костенко).

  С: дощ, злива, гроза

9. Не знаний нам початок і кінець, не розуміємо таємну ліру, коли життя сплітає у вінець в незнаній черзі віру і зневіру.

   А: початок – кінець,  

        віру – зневіру

10. І життя не стоїть, а йде  з гострим сміхом і гострим плачем.

   А: стоїть – йде,  

        сміхом – плачем  

11. Душа дозріє, сповниться відразу подвійним смаком — меду  чи полину (О. Теліга).

    А: меду – полину (контекстуальні)

__

** С – синоніми

   А – антоніми