Ответы
Відповідь:
1648 р. — переможні Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви.
Літом 1649 року на допомогу 100-тисячному війську козаків Хмельницького, рушив сам кримський хан Іслам-Ґірей з 40-тисячною татарською кіннотою. Вони взяли в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. На допомогу поспішив сам король Ян ІІ Казимир і протиборчі сили зустрілися під Зборовим
1651 р. — битва під Берестечком. Це була наймасштабніша сутичка війни: за різними оцінками участь в битві взяли від 80 до 140 тисяч українців та татар і від 80 до 200 тисяч усього польського війська. Її долю вирішив відступ кримського хана під натиском артилерії. Під загрозою оточення, козацькі війська вимушені були організовувати евакуацію через болотисту місцевість. Особливою хоробрістю у бою відзначився Іван Богун, полковник і деякий час наказний гетьман.
1652 р. — переможна Батозька битва.
1653 р. — Жванецька облога. Військам гетьмана та кримського хана вдалося заблокувати війська Яна Казимира, який знаходився у дуже плачевному становищі. Однак хан Іслам Ґірей дотримувався своєї звичної політики двох стільців і не бажав повного розгрому противника. А тому не дозволив добити польські війська. Облога Жванця закінчилася підписанням перемир'я, за яким умови Білоцерківської угоди було скасовано і чинності знову набув Зборівський договір. Хмельницький остаточно розчарувався в османах.
1654-56 рр. — війна Гетьманщини та Москви проти Речі Посполитої і Туреччини.