Допоможіть будь ласка переказ↓:
Ми йдемо далі й далі дорогою пізнання. Опановуючи складні науки, вільно розщеплюємо атом, владно про-

никаємо в таємниці світового океану і космосу. А от пізнати самих себе нам іноді дуже нелегко...

Найбільше прикрощів завдають нам буденні невдачі, дрібні конфлікти, з яких виникають великі непорозуміння. Навіть рідні та друзі, буває, сваряться через дрібниці— і не тому, що від природи злі, незлагідні, а тому, що в кожного свій стиль поведінки, не завжди прийнятний для інших. Якщо об'єктивно проаналізувати причини таких незгод, то виявиться, що нерідко ми самі в них винні. І провина буває до смішного проста— легковажне ігнорування вимог тієї чемності, котра, як відомо, дається так дешево, а цінується так дорого і в основі якої лежить звичайнісіньке доброзичливе ставлення, до людей. Якби не ця легковажність— скількох непорозумінь і конфліктів можна було б уникнути.

Безконфліктне співжиття людей— велике мистецтво. Одначе не настільки велике, щоб ми при бажанні не змогли оволодіти ним, навчитися легко, невимушено застосовувати набуті знання у повсякденному житті.

Дехто, особливо серед молоді, сумнівається в потребі правил доброго тону, вважає, що без них наша поведінка розкутіша, природніша. Проте така думка хибна. Навіть скромна, делікатна людина, не знаючи правил етикету, може опинитися в скрутному становищі.

Життєвий досвід свідчить, що мало бути добрим, треба ще бути тактовним. Чуйність— доброта серця, тактовність— його розум. Поняття ці нерозривні, як нерозривні зміст і форма. Щоб бути тактовним завжди І всюди, треба знати основи культури поведінки. Без такого знання людина справляє враження невихованої, хоч би якою доброю вона була.

У нас одвіку склалися традиції оточувати піклуванням старших, поважати жінку, радо зустрічати гостей, вітатися з сусідами, знайомими. Чи ж розумно сумніватися в їх доцільності? Якщо ввічливість і тактовність бережуть наші нерви, здоров'я, допомагають у праці, додають нам віку— чи треба доводити їх важливість? Основні етичні принципи поведінки мають давні традиції, що беруть свої витоки із загальнолюдської культури.

Протягом свого історичного розвитку людство виробило струнку систему правил і норм культурної поведінки, які в різні часи називалися ще етикетом, правилами пристойності, манерами доброго тону. До всіх цих. правил треба ставитися так, як ми взагалі ставимося до культури минулого: все краще сприймаємо, все гірше відкидаємо.

Ответы

Ответ дал: yaremapro
17

Ми йдемо далі й далі дорогою пізнання. Опановуючи складні науки,а от пізнати самих себе нам іноді дуже нелегко...

Найбільше прикрощів завдають нам буденні невдачі, дрібні конфлікти, з яких виникають великі непорозуміння.

Безконфліктне співжиття людей— велике мистецтво. Одначе не настільки велике, щоб ми при бажанні не змогли оволодіти ним, навчитися легко, невимушено застосовувати набуті знання у повсякденному житті.

Життєвий досвід свідчить, що мало бути добрим, треба ще бути тактовним. Чуйність— доброта серця, тактовність— його розум. Поняття ці нерозривні, як нерозривні зміст і форма.

Щоб бути тактовним завжди І всюди, треба знати основи культури поведінки. Без такого знання людина справляє враження невихованої, хоч би якою доброю вона була.

Протягом свого історичного розвитку людство виробило струнку систему правил і норм культурної поведінки, які в різні часи називалися ще етикетом, правилами пристойності, манерами доброго тону. До всіх цих правил треба ставитися так, як ми взагалі ставимося до культури минулого: все краще сприймаємо, все гірше відкидаємо.

Вас заинтересует