Ответы
Ответ:
Кри́мське ха́нство (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى), самоназва — Престольний Крим та Половецьке поле (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к[⇨]) — станово-представницька історична держава кримської династії Ґераїв. Існувала у 1441–1783 роках. Займала територію Криму, степів Північного Причорномор'я в межиріччі Дністра і Дону, а також земель північної Кубані. Заснована Хаджі І Ґераєм у 1441 році внаслідок політичного розпаду Золотої Орди. 1478 року, за правління його сина Менґлі І, визнала Османського султана як халіфа мусульман-сунітів. Тримала у васальній залежності кочовиків Ногайської, Буджацької, Єдисанської, Перекопської орд, малих ногаїв Кубані та черкесів Північного Кавказу. У кінці XV та на початку XVI століття, до коронації Івана Грозного[1], вважалася єдиним спадкоємцем Золотої Орди, на підтвердження чого Московія до 1700 року сплачувала данину Кримському ханству.
Зазнала сильних руйнувань під час російсько-османської війни 1735–1739 років. 1774 року здобула повну незалежність як від Туреччини, так і від Росії в результаті чергової поразки Османської імперії від Росії, що було письмово закріплено мирним договором. 1783 року Російська імперія порушила договір та анексувала Кримське ханство у результаті воєнної кампанії Потьомкіна. З великих держав тільки Франція виступила з відкритим протестом проти цього акту[2].
Ответ:
Земля Криму має виключно багату і тривалу історію. Тут збереглися пам'ятки часів палеоліту, неоліту і епохи бронзи. В давньогрецьких міфах і землеопісаніе чимало місця приділено Тавриді (Крим) і омиває її береги Понту Евксинського (Чорне море). Таврида поряд з Колхідою виступає місцем дії одного з найвідоміших міфів Еллади - оповіді про похід аргонавтів, який традиція пристосовує до XIII - XII століть до н.е.
Антична письмова традиція донесла до нас відомості про найдавніших мешканців Криму - кіммерійців, таврів і скіфів. Приблизно з VII століття до н.е. найдавніших мешканців краю - кіммерійців витісняють скіфи. У III столітті до н.е. скіфів витісняють сармати. При цьому осколки племен і народностей, що колись входили до панував на півострові союз племен, відтісняються в гори, де ще довго зберігають свою етнічну самобутність. Передгір'ях і горах Південно-Західного Криму, що стояли перепоною на шляху кочівників, судилося відігравати особливу - охоронну - роль в історії культур. Тут з III століття до н.е. по III століття н.е. існувала держава пізніх скіфів зі столицею в Неаполі, руїни якого можна бачити на околиці Сімферополя. Скіфські царі прагнули прагнули підібратися ближче до грецьких містах Боспорського царства і Херсонеса, вести самостійну торгівлю хлібом і ін. Товарами.
У III столітті н.е. до Криму вторгаються готські племена, які завдали нищівного удару ПІЗНЬОСКІФСЬКЕ державі. Власне готи, мабуть становили верхівку союзу, в який входили сармато-аланські і інші племена.
Объяснение: