Question

У якому реченні немає звертання (розділові знаки пропущено)?

Чого ви люди так на мене дивитесь?

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

До тебе мій дорогий юний друже приходять нові книжки.

Славу твою Києве несли у віках стародавні й вічні кобзарі.

Вопрос №2 ?
2 балла
У якому реченні правильно поставлено розділові знаки?

О, Борисфене, батьку наш і друже, ти нас з’єднав в часи прадавніх зрушень.

О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше кохання?

Вопрос №3 ?
2 балла
Яке речення не ускладнене звертанням?

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

Рука в руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.

Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

Вопрос №4 ?
2 балла
Яке речення ускладнено поширеним звертанням (розділові знаки пропущено)?

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Вопрос №5 ?
2 балла
У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.

І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!

Вопрос №6 ?
2 балла
У якому реченні правильно поставлено розділові знаки?

Тобі земле моя, рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.

Ой, бандуро рідна сестро, золотії струни! Вложи в неї моє серце, високії думи.

Світи нам день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно земля!

Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно.

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

1.Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

2.О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно.

3.Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту обняла.

4.Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.

5.Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

6.Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно.