Перепишіть, уставляючи пропущені літери в закінченнях прикметників та іменників.
Як не любити утоми цілющ...ї після гаряч...ї гри, поклику птаха над темн... ю пущ... ю, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський) 2. Чисте повітря було напоєне терпкою вранішн...ю свіжістю (О. Гончар). 3. Гаряч...ю земною барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Споко...м, мирною жнив'яною тиш...ю повівало з навколишніх ланів (В. Козаченко). 5. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давн...ого козач…го роду (Панас Мирний). 6. Хоча лежач...го не б' ють, та і полежать не дадуть ледач... му (Т. Шевченко). 7. Курна дорога біжить з-під Маланч...них ніг у поле (М. Коцюбинський).
Перепишіть, перетворюючи іменники, що в дужках, на присвійні прикметники в потрібній формі.
1. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину заронили в (Тані) душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. (Галя) переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в (Чіпка) серці вже ворушилось бажання верховодити (Панас Мирний). 4. Повз (Матуха) двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. (Черниш) сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу (Сергій) замислений профіль (О. Гончар). 8. У (Сергій) настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. (Андрій) думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, (Зінька) змучене й зраділе обличчя (А Головко).
Ответы
Відповідь:
Як не любити утоми цілющої після гарячої гри, поклику птаха над темно ю пущою, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський) 2. Чисте повітря було напоєне терпкою вранішньою свіжістю (О. Гончар). 3. Гарячьою земною барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Спокоєм, мирною жнив'яною тишєю повівало з навколишніх ланів (В. Козаченко). 5. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду (Панас Мирний). 6. Хоча лежачого не б' ють, та і полежать не дадуть ледачому (Т. Шевченко). 7. Курна дорога біжить з-під Маланчених ніг у поле (М. Коцюбинський).
Хто знає, чи не дідуся легенди, спогади та перекази про давнину заронили в Тані душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. Гальчин переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в Чіпкиному серці вже ворушилось бажання верховодити (Панас Мирний). 4. Повз Матушиний двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У тітковому яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. Чернишова сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу Сергія замислений профіль (О. Гончар). 8. У Сергійовому настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. Андрійові думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, Зінькине змучене й зраділе обличчя (А Головко).