Ответы
I. Я самотністю ніколи власну душу не сушив.
Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли.
Ми з вами мов та буря на воді, що хвилю все вперед жене, спокою ніде й ні в чому їй не даючи.
ІІ. Народ ніяк не стане няньчитись з таким, який йому чужий.
Ніколи, як з вогнем, ідеями не грайся.
Ні гніту прес, ні лесті муть ніколи уст не розімкнуть, доки над краєм дзвонять пута.
Ніде немає літа. Лиш там, де лось лежав, земля була зігріта.
1) Я самотністю ніколи власну душу не сушив. Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли. Ми з вами мов та буря на воді, що хвилю все вперед жене, спокою ніде й ні в чому їй не даючи.
2) Народ ніяк не стане няньчитись з таким, який йому чужий. Ніколи, як з огнем, з ідеями не грайся. Ні гніту прес, ні лесті муть ніколи уст не розімкнуть, доки над краєм дзвонять пута. Ніде немає літа. Лиш там, де лось лежав, земля була зігріта.