Ответы
Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом. Суворою лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, може, татарвою, а може - волелюбним козацтвом, що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навалів. Весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою зеленючою травою, росте на них подорожник, біленькі невісточки, гіркий спориш, розкішний з гіркуватим чадним смородом полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою червоною квіткою будяк, скромні лагідні незабудки - нерозлучні брат і сестра, і весняними вечорами, коли відсиріє від степової вологи земля, голублять душу і серце людини свіжі і ніжні степові запахи і тихо шепочуть трави, облиті сяйвом місяця, що мов чорна діжа викочується із-за мовчазних могил і фарбує степ в густо-малиновий темноватий колір .