Ответы
Ответ:
Існування сил притягання між молекулами переконливо доводить той факт, що тверді тіла і рідини не розпадаються на окремі молекули, хоча частинки цих речовин розділені проміжками і перебувають у безперервному хаотичному русі. Саме ці сили ми долаємо, коли ріжемо, розламуємо або розриваємо якийсь предмет. Але чому ж тоді після того, як ми розламали щось, наприклад ручку, прикладаючи назад дві половинки ми не отримуємо знову цілий предмет? Невже сили притягання зникли? Насправді нікуди вони не зникали. Просто притягання стало надто малим, щоб утримувати дві половинки разом. Справа в тому, що молекули взаємодіють лише на дуже малих відстанях. І як би ми сильно не притискали частинки зламаної ручки, її на жаль не скріпити, адже сильного зближення молекул вдасться досягти лише в невеликій кількості точок. Отже, збільшивши кількість точок дотику, ми значно збільшимо сили притягання між молекулами. Як цього досягти? Один із способів полягає у тому, що поверхні дотику шліфуються. Таким чином молекули щільно притискаються одна до одної, і виникають великі сили притягання. Ці міркування можна підтвердити на досліді. Розріжемо свинцевий циліндр навпіл, а потім щільно притиснемо його половинки одна до одної. Гладенькі поверхні будуть дотикатися у багатьох точках, і половинки знову «злипнуться». При чому так міцно, що навіть досить важкий тягар не зможе розділити їх.Сили притягання залежать не лише від поверхні, а і від природи молекул. Наприклад молекули такої рідини, як клей, легко зблизити з молекулами твердого тіла настільки, щоб між ними виникли значні сили притягання. І таким чином за допомогою цієї речовини можна досить сильно скріпити деталі, щоб вони при цьому витримували дію сил в кілька тисяч ньютон. На існування сил відштовхування вказує мала стискуваність твердих тіл і рідин. Наявність одних лише сил притягання призвела б до стискування тіла, але щоб стиснути предмет, необхідно прикласти силу, і часто дуже велику. Отже, між молекулами одночасно діють сили притягання і відштовхування. Але залежать вони від відстаней між молекулами по-різному. Як видно сили молекулярної взаємодії проявляються на дуже малих відстанях. Найбільша відстань, на якій вони ще проявляються, називається радіусом молекулярної дії. Розрахунки показують, що ці відстані мають. Якщо опишемо навколо молекули О (мал.2) сферу радіусом r0≈10-7 см, то всі молекули О1,О2, …, що віддалені на відстані більший за цей радіус, не взаємодіють з молекулою О. Ця сфера називається сферою молекулярної дії. Одна молекула взаємодіє з іншою лише тоді, коли вона перебуває у цій сфері.Нижче подано графік залежності сил взаємодії молекул F від відстані між ними. Тут вважаємо сили відштовхування додатними, а сили притягання – від’ємними. Нехай одна молекула міститься в початку координат, а друга – на деякій відстані r1 від неї (в точці А). Між ними діє дуже мала сила притягання і ще менша сила відштовхування. При зближенні молекул швидше зростатиме сила притягання, і на деякій відстані r0, що дорівнює приблизно сумі радіусів молекул, сили притягання і відштовхування зрівноважаться. Ця відстань ОВ=r0 називається рівноважною. На графіку також показано залежність рівнодійної сил взаємодії двох частинок від відстані між ними. Кожна ордината цієї кривої, яка відповідає будь-якій відстані r утворюється при алгебраїчному додаванні ординат двох перших кривих. Ця крива показує, що коли міжмолекулярна відстань менше r0, тобто коли тіло стискають, то переважають сили відштовхування, а коли ця відстань більше r0, тобто коли тіло розтягують – сили притягання. Цим і пояснюється виникнення сил пружності.
(помог чем смог)
