Question

1. (Не)знаючи броду, (не)лізь у воду (Нар. творчість). 2. Свій дім
(не)чужий, із нього (не)виженуть (Нар. творчість). 3. Мені поля задум-
ливо шептали свої (ні)ким (не)співані пісні (В. Симоненко). 4. (Не)має
гірше, як в (не)волі про волю згадувать (Т. Шевченко). 5. Рідна мати моя,
ги ночей (не)доспала (А. Малишко). 6. Небо стало (не)сіре, (не)попелисте,
а сиве (А. М'ястківський). 7. (Не)порушно стоять дерева, загорнені
в сутінь... (М. Коцюбинський). 8. (Неподалік радісно й велично літали
журавлі над молодими травами... (К. Мотрич). 9. Шукайте посмішку
Джоконди, вона (ні)коли (не)мине (Л. Костенко).​

Answer 1

Ответ:

1. Не знаючи броду, не лізь у воду.

2. Свій дім не чужий, із нього не виженуть.

3. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні.

4. Немає гірше, як в неволі про волю згадувать.

5. Рідна мати моя, ти ночей недоспала.

6. Небо стало не сіре, не попелисте, а стан.

7. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь...

8. Неподалік радісно й велично літали журавлі над молодими травами.

9. Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине.