• Предмет: География
  • Автор: ribakmaks206
  • Вопрос задан 2 года назад

Виберіть природний комплекс: заплава,схил берега, яр, озеро, болото, пагорб.
Зберіть дані про особливості рельєфу, гірські породи, поверхневі й ґрунтові води, клімат, грунт, рослиний і твариний світ.

Дай характеристику природного комплексу за планом:

1)ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.
2)РЕЛЬЄФ ТА ГІРСЬКІ ПОРОДИ, ЯКІ УТВОРИЛИ ДАНИЙ КОМПЛЕКС.
3)ВИДИ ҐРУНТУ, ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ.
4)ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ.
5)РОСЛИННИЙ СВІТ.
6)ТВАРИННИЙ СВІТ.
7)ХАРАКТЕРИСТИКА ВОД.
8)ЗНАЧЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.
9)СТУПІНЬ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ (ПЕРЕТВОРЕНІ).​

Ответы

Ответ дал: glebboxformail
3

Ответ:

На приклад

ЗАПЛАВА РІЧКИ ДЕСНА У ДЕСНЯНСЬКОМУ РАЙОНІ

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.

Знаходиться на лівому березі північно-східної частини міста Києва.

РЕЛЬЄФ.

Спостерігається багато долин, ярів та балок, на схилах яких відкриваються корінні породи крейдяного віку. Грунтовий покрив тут утворюють сірі лісові грунти на лесоподібних суглинках.

ВИДИ ҐРУНТУ, ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ.

Переважають торф’яно-болотні грунти і типові низинні торфовища. За структурою торф'яно-болотні ґрунти нагадують подобу губки, що легко вбирає, а й легко віддає воду. Торф'яно-болотні ґрунти повільно прогріваються, оскільки торф погано проводить тепло. Ці ґрунти, після проведення меліорації, використовують як сільськогосподарські угіддя. Осушення та сільськогосподарське використання різко змінює властивості і режими торф'яно-болотних ґрунтів. На фоні зменшення вологості ґрунту відбувається механічне осідання торфу, підвищується температура органогенних горизонтів, зростає аерація профілю, відновні умови змінюються на окислювальні. В цілому зниження рівня ґрунтових вод підвищує біологічну активність торф'яно-болотних ґрунтів.

ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІМАТУ.

Знаходиться у помірно кліматичному поясі. Це означає, що цілий рік тут панують західні вітри, що приносять атмосферні опади цілий рік у вигляді дощів та снігопадів. Літо помірно тепле (+10°…+32°С), зима досить холодна (+4°С…-30°С).

РОСЛИННИЙ СВІТ.

Лісова рослинність займає схили та днища ярів. Унаслідок інтенсивних рубок поширення набули осикові та березові ліси, що є похідними дубових та дубово-соснових лісів. Зарості прибережно-водної рослинності до 20-25 м облямовують заплавні озера та тягнуться вздовж берегів річки та її рукавів. Навколо озер переважають угруповання лепешняка великого (Glyceria mаxima (С. Hartm.) Ноlmb.) та куги озерної (Schoenoplectus lacustris (L.) Раllа), а вздовж русла та рукавів – угруповання сусака зонтичного (Butomus umbellatus L.) та стрілолиста стрілолистого (Sagittaria sagittifolia L.), особливо на піщаних мілинах та ділянках, де відступає чагарникова рослинність. Рідкісні рослинні угруповання, що поширені на те¬риторії описуваної ділянки Деснянського екологічного коридору і занесені до Зеленої книги України, є формації реліктових видів, занесених до Червоної книги України: водяного горіха плаваючого (Trapa natans), сальвінії плаваючої (Salvinia natans), плавуна щитолистого (Nymphoides peltata), а також малопоширених глечиків жовтих (Nuphar lutea) та латаття сніжно-білого (Nymphaea candida). Ценози плавуна щитолистого (Nymphoides peltata) часто трапляються у водоймах середньої течії Десни. Його угруповання виявлені в озерах і рідше в руслі річки.

ТВАРИННИЙ СВІТ.

Чапля сіра (Ardea сіnеrеа), бугай (Botaurus stellaris), лунь очеретяний (Circus aeruginosus), курочка водяна (Gallinula chloropus), кулики пісочник малий (Charadrius dubius), чайка (Vanellus vanellus), коловодник звичайний (Tringa totanus), набережник (Actitis hypoleucos), грицик великий (Limosa limosa), мартин звичайний (Larus ridibundus), крячки річковий (Sterna hirundo), білокрилий (Chlidonias leucopterus) та чорний (Chlidonias niger), рибалочка блакитний (Alcedo atthis), ластівка берегова (Rіраrіа rіраrіа), плиска біла (Motacilla alba), кобилочка річкова (Locustella fluviatilis), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), вівсянка очеретяна (Еmberiza schoeniclus). На лучних ділянках тримаються перепілка (Coturnix coturnix), деркач (Сrех сrех), жайворонок польовий (Alauda arvensis), плиска жовта (Motacilla flava), щеврик лучний (Anthus pratensis), трав’янка лучна (Saxicola rubetra). Ділянки заплави з деревно-чагарниковою рослинністю населя¬ють припутень (Columba palumbиs), одуд (Uрuра epops), вивільга (Oriolus oriolus), шпак звичайний (Sturnus vulgaris), сорока (Ріса ріса), ворона сіра (Corvus соrnіх), славка сіра (Sylvia communis), вівчарик-ковалик (Phylloscopus соllуbita), вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus), соловейко східний (Luscinia luscinia), дрізд-чикотень (Turdus pilaris), чечевиця (Carpodacus erythrinus), вівсянка звичайна (Еmberiza citrinella). «Червонокнижна» мідянка (Соronella austriaca), деревна жаба (Hyla аrborea), часничниця звичайна та ропуха сіра.

СТУПІНЬ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ.

Десна – остання велика рівнинна річка України, що залишилась незарегульованою та зберегла у природному стані заплаву. На відміну навіть від лісових масивів правобережного Полісся та значної частини Карпатських лісів, Заплава Десни ніколи не піддавалась значній трансформації людиною. Завдяки цьому тут збережена значна частина притаманного цій території біорізноманіття. На великій території протяжності річки, Десна утворює потужний водно-болотний комплекс.

Вас заинтересует