5. Назвіть закономірності сукцесій.
6. Назвіть галузі застосування знань про сукцесії.
7. Яке значення та етапи сукцесій?
8. Які причини й типи сукцесій?
9. Які закономірності сукцесій?
10. На конкретному прикладі поясніть закономірності формування
сукцесій.
Ответы
Ответ:
5.У 1884 р. французький хімік і фізик А. ле ШАтельє сформулював закономірність,згідно з якою будь-який зовнішній вплив ,що виводить систему зі стану рівноваги,викликає в цій системі процеси,що намагаються послабити зовнішній вплив і повернути систему до початкового рівноважного стан
6.Екологічні сукцесії - спрямовані послідовні зміни угруповань організмів на певній ділянці середовища, що призводять до відновлення або перетворення екосистем відповідно до природних умов
7.Етап первинного населення:Процес сукцесії починається із заселення лишайниками,нижчими грибами,і рослинами.Згодом на цих ділянках формуються або відновлюються зооценози та мікробіоценози
Етап формування піонерних угруповань:вони як правило нестійкі із незначним видовим різноманіттям, нескладними ланцюгами живлення, слабкою мінералізацією решток
Етап формування зрілих екосистем з високим ступенем стійкості,найбільшим біорізноманіттям,максимальною кількістю біомаси,збалансованістю процесів продукції й мінералізації
Сукце́сія — послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу (фітоценозу, мікробного угруповання, біогеоценозу й т. д.) іншим на певній ділянці середовища, як правило за періодів та процесів розвитку
8.Причини:
1)Зміни клімату
2)Природні катаклізми (повені,вулкани,землетруси і т.д)
3)Діяльність людини
4)Незбалансованість кругообігу речовин і зменшення видового біорізноманіття
Типи:
За швидкістю формування - повільні(протягом тисячоліть)
Середні (протягом століть)
Швидкі (протягом десятиліть)
За причинами виникнення - ендогенні,екзогенні,антропогенні
За особливостями формування - первинні,вторинні
9.Загальні закономірності:
1) На початкових стадіях видова розмаїтість незначна, продуктивність і біомаса малі. але в міру розвитку сукцесії ці показники зростають.
2) З розвитком сукцесійоного ряду збільшуються взаємозв'язки між організмами. Особливо зростає кількість і роль симбіотичних відносин. Повніше освоюється середовище існування, ускладнюються ланцюги і мережі харчування.
3) Зменшується кількість вільних екологічних ніш, і в клімаксному співтоваристві вони або відсутні, або знаходяться в мінімумі. У зв'язку з цим у міру розвитку сукцесій зменшується імовірність спалахів чисельності окремих видів.
4) Інтенсифікуються процеси кругообігу речовин, потік енергії екосистем.
5) Швидкість суцесійоного процесу в більшій мері залежить від тривалості життя організмів, що відіграють основну роль у додаванні і функціонуванні екосистем. У цьому відношенні найбільш тривалі сукцесії в лісових екосистемах. Коротші вони в екосистемах, де автотрофна ланка представлена трав'янистими рослинами, і ще швидше протікають у водних екосистемах.
6) Незмінюваність завершальних (клімаксних) стадій сукцесій відносна. Динамічні процеси при цьому не припиняються, а лише сповільнюються. Продовжуються динамічні процеси, зумовлювані змінами сереої питомої ваги займають динамічні процеси циклічного (флуктуаційного) плану.
7) У зрілій стадії клімаксного співтовариства біомаса звичайно досягає максимальних або близьких до максимальних значень. Неоднозначна продуктивність окремих співтовариств на стадії клімаксу.
10.Діяльність людини істотно впливає на видовий склад біоценозів. Необмежене полювання і збирання лікарських рослин може не тільки зменшити чисельність промислових тварин і рослин, а й привести їх на межу вимирання. Розведення сільськогосподарських культур спричинює масове розмноження шкідників. Використання хімічних засобів боротьби з шкідниками зменшує чисельність не лише шкідників, а й інших комах, у тому числі і ворогів шкідників. У результаті угруповання популяцій різних видів втрачає свою своєрідність і стійкість. Кожний вид організмів у біогеоценозі (яким би незначним він не був) має множинні зв'язки з великим числом інших видів. Зникнення якого-небудь виду тварин, а особливо рослин, може спричинити непередбачувані наслідки і руйнування всього біогеоценозу.
Продуктивність природного біогеоценозу набагато вища, ніж біоценозів, які зазнали впливу діяльності людини. Наприклад, можна стверджувати, що гектар лісу виділяє кисню в чотири рази більше, ніж така сама площа лісопарку. Пояснюють це тим, що видовий склад біоценозів міських парків набагато бідніший, ніж лісових. Різноманітність і стійкість видового складу рослинності у лісовому біогеоценозі тісно пов'язані не лише з вищими рослинами, що там ростуть, а й з грибами і тваринами, починаючи від мешканців грунту — круглих і кільчастих червів і ссавцівземлериїв і закінчуючи комахами і птахами, які живуть на верхівках дерев.
З наведених прикладів зрозуміло, наскільки важливе і необхідне вивчення динаміки процесів у біогеоценозах для керування чисельністю популяцій корисних і шкідливих для людини рослин і тварин.