Ответы
Микола Костянтинович Зеров народився 26 квітня 1890р в місті Зінькові на Полтавщині у сім’ї вчителя. Після закінчення Зіньківської школи, навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях. Пізніше став студентом історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. У 1912 році з’явилися перші статті та рецензії Зерова в журналі «Світло», газеті «Рада». У 1918–1920 роках працював редактором бібліографічного журналу «Книгарь» (до початку 1920 року). У 1920 році одружився із Софією Лободою; вийшли «Антологія римської поезії» та «Нова українська поезія», що стали помітним явищем у тогочасному літературному житті. У 1920–1923 роках працював вчителем в Баришевці, куди переїхав з сімєю. Усі вірші його збірки «Камена» (1924) були написані саме тут. У 1923 році була створена літературна група, що її стали називати неокласиками, одним з лідерів якої був Зеров. 1924 року надруковано «Камену» — першу збірку віршів Зерова, перший випуск історико-літературного нарису «Нове українське письменство» і монографія «Леся Українка». 1926 року офіційна влада звинуватила «неокласиків» в антипролетарських настроях. Побачила світ збірка статей «До джерел». У 1929 виходить збірка статей «Від Куліша до Винниченка». Зеров передає свій архів до Всенародної бібліотеки України, складає бібліографію своїх творів. Наприкінці 1934 йому заборонили займатися науковою та літературною діяльністю. Він не мав матеріального забезпечення й був змушений шукати будь-яку роботу або залишити Україну. Переживши ще одну трагедію, — смерть десятилітнього сина — М. Зеров переїжджає до Москви. У ніч із 27 на 28 квітня 1935 року Зерова було заарештовано під Москвою. 20 травня його доправлено до Києва для слідства. Зерова звинуватили в керівництві контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією. Згодом М. Зерова було засуджено на 10-річне ув’язнення, відправлено до Карелії. 9 жовтня 1937 «справа Зерова та ін.» була переглянута особливою трійкою УНКВС по Ленінградській області. Засуджено до розстрілу. Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури був розстріляний в селищі Сандармох 3 листопада 1937 року.