Ответы
Ответ:
Автор – невідомий. Твір належить до усної народної творчості. Його записали в 1915 році в селі Погорілівці на Рівненщині.
Жанр – народна балада.
Рід літератрури: епос.
Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.
Ідея: висловлення співчуття до загиблого.
Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…
Художні засоби
Епітети: синього моря, вдовинім полі, земля сухенька, зозулі рябенькі.
Гіпербола: де матінка плаче, там Дунай розлився; де плаче сестриця, там слізок криниця.
Анафора: “То його…”, “Де плаче…Там…”, “Поки…”.
Пестливі слова: зозуленьки, ніженьки, матінка, сестриця, миленька, сухенька, серденька, головонька.
Метафори: “слізок криниця”, “шуміла негайка”.