Ответы
Ответ:
За лініями кілометрової сітки, які проведені на топографічній карті зазвичай через 1 км, визначають так звані прямокутні координати точок. Вони показують відстань у метрах будь-якої точки від екватора (координата х) та від осьового меридіана певної геодезичної зони (координата у). Координату х визначають за горизонтальними лініями кілометрової сітки, координату у - за вертикальними. Прямокутні координати записують семизначними числами. Одиниці вимірювання при цьому не вказують. У Північній півкулі координата х завжди є додатним числом, у Південній півкулі - від’ємним. Координата у - завжди додатне число. Щоб число не було від’ємним, навмисно початок відліку від осьового меридіана геодезичної зони позначили не в 0 км, а в 500 км. Максимальна відстань від осьового меридіана до країв зони - на екваторі й становить близько 330 км. Чим далі до полюсів, тим зона стає вужчою через кулястість Землі.