Ответы
Ответ:
ЖАЛКІ - це група кишковопорожнинних, найзагальнішими ознаками яких є жалкі клітини та життєві форми поліпа й медузи. Основними групами жалких є коралові поліпи і медузозої.
Коралові поліпи - група виключно морських жалких, у життєвому циклі яких відсутня стадія медузи. У цій групі жалких тварин є поодинокі (актинії) та колоніальні (корали) організми, що ведуть прикріплений спосіб життя. На відміну від гідроїдних, у коралових поліпів внутрішня порожнина розділена перегородками на камери. Навколо ротового отвору в коралових поліпів розташований віночок яскраво забарвлених щупальців, саме тому деякі поліпи схожі на квіти.
Актинії, або морські анемони, поширені в усіх морях від Арктики до Антарктиди, трапляються й у фауні України. У Чорному морі мешкають чотири види актиній, з яких найвідоміша кінська актинія. Її яскраве тіло схоже на циліндр із численними короткими товстими щупальцями. Актинії пересуваються, розслабляючи та скорочуючи підошву, тому не мають твердого скелета. Актинії можуть мати взаємовигідні відносини з тваринами, зокрема раками-самітниками.
Корали, на відміну від актиній, мають твердий вапняковий або роговий скелет та утворюють колонії із сотень і навіть тисяч особин.
Медузозої - група жалких тварин, у життєвому циклі яких наявна стадія медузи, яка чергується із стадією поліпа. За особливостями будови їхнього медузоподібного статевого покоління й виділяють підлеглі групи, якими найчастіше називають Гідроїдні, Сцифоїдні, Кубомедузи та Ставромедузи.
Гідроїдні - група поодиноких і колоніальних жалких тварин, у яких медуза має м’язовий виріст внутрішньої сторони парасольки (велум). Переважаючим поколінням у більшості цих тварин є поліпи, які утворюють шляхом брунькування галузисту колонію. Вона нагадує мініатюрне деревце чи кущик, на якому кожна гілочка вкрита декількома бутонами, що містять щупальця для полювання. Прикладом гідроїдних поліпів є обелія, яка формує колонії на багатоклітинних водоростях та твердому дні. Обелії живуть у морях та океанах практично по всьому світі, тому вже тривалий час є класичним об’єктом навчання в природничих навчальних закладах Європи та Америки.Серед гідроїдних поліпів є види (наприклад, медуза-хрестовик, медуза-вітрильник (або велела), португальський кораблик (або фізалія)), опіки яких небезпечні для людини. Окремі види є паразитами (наприклад, поліподій паразитує на яйцях осетрових риб). Деякі види гідр використовуються як лабораторні об’єкти для вивчення закономірностей регенерації. До Червоної книги України занесені два види цієї групи: Оліндіас несподіваний як рідкісний вид та Меризія азовська як вразливий вид.
Сцифоїдні - група жалких тварин, у яких медуза має радіальну чотирипроменеву симетрію та товстий шар мезоглеї. Ці дивні істоти з прозорим тілом на 98 % складаються з води. Їхнє тіло має форму дзвона або парасольки з віночком щупалець по краях, а розміри в діаметрі становлять від 30 мм до 2 м. Кількість щупалець - від 4 до декількох сотень. Кишкова порожнина видозмінена в систему канальців для травлення. Реактивний рух медуз здійснюється шляхом виштовхування води з увігнутого боку парасольки. Нервова система медуз має скупчення нервових клітин, які нагадують нервові вузли. Із заплідненої яйцеклітини сцифоїдних розвивається личинка, яка деякий час плаває, а потім, опустившись на дно, прикріплюється й стає поодиноким поліпом. Дорослий поліп відбруньковує молодих медузок, які поступово перетворюються на зрілі особини.
Мабуть, усі, хто відпочивав на узбережжях Чорного чи Азовського морів, бачили аурелію або коренерота. Аурелія, або вухаста медуза може сягати 40 см у діаметрі. Упізнати її дуже легко: має блідувате фіолетове забарвлення, чотири кільця біля середини парасольки (ці кільця - статеві залози), а по боках рота розташовані чотири довгі ротові лопаті. Завдяки їм аурелія й отримала свою другу назву, бо лопаті нагадують вуха віслюка.
Кубомедузи - група жалких тварин, у яких медуза має купол прямокутної форми. Зір, на відміну від більшості інших жалких, у кубомедуз грає велику роль у процесах харчування та розмноження. Отрута деяких медуз дуже небезпечна для людини, спричиняє сильні опіки шкіри й загальне важке отруєння. Наприклад, медуза морська оса, яка живе в теплих водах прибережної частини Австралії, має всього 45-75 мм у діаметрі, але місцеві мешканці бояться її більше, аніж акул. А медуза іруканджі взагалі є однією з найбільш отруйних істот у світі. Отрута медузи іруканджі в 100 разів токсичніша, ніж у кобри.
Ставромедузи - група жалких тварин, у яких медузи сидячі і прикріплюються до субстрату стебловидним виростом на зовнішній поверхні купола. У Чорному морі зрідка трапляються представники цих медуз з роду Люцернарія, або морські ліхтарики. Як і всі кишковопорожнинні, люцернарії - хижаки, які живляться дрібними істотами.