Ответы
Біблія — одна з найдавніших пам’яток світової писемності, зібрання різних за змістом і формою текстів, що з’явилися в період від ХІІ століття до н. е. У чому секрет вічного потягу людей до цієї книги?
Ми переконані, що є вічні істини і є книги, у яких ці істини закарбовані. У них — прадавня мудрість людська, що й тримає людство на Землі, не дозволяє йому зникнути, розчинитися в безвісті Всесвіту. Деякі дослідники навіть вважають, що в таких книгах закодовано не тільки наше минуле, а й майбутнє.
На мою думку, в сучасному світі інформаційних технологій надзвичайно цікавою є притча про сіяча, яка як і решта повчань Ісуса, стосується надзвичайно важливої сфери людського життя — віри. Саме здатність людини приймати у своє серце слово Боже стала предметом цієї приповідки Христа. Звісно, він мав на увазі не просто насіння, а слово Боже. Воно ж бо — як зерно: те, що впало край дороги і дісталося птахам, — це слово, почуте людьми, які його не зрозуміли й відкинули. А тому Сатана легко викраде його із серця такої людини. Натомість слово Боже, що, як і зерно, впало в посушливе груддя, таки дісталося до серця людини, та не змогло в ньому вкоренитися. Така людина втратить віру за найменших випробувань. Зерна, що падали в колючий терен, означають слово Боже, сприйняте людьми заклопотаними, обтяженими земними турботами. Вони не вміють жити духовним життям, а тому ті буденні клопоти глушать тендітні пагони слова Божого в їхніх душах. А добрий ґрунт для зернин, які висіяв сіяч, — це люди, котрі і чують, і приймають слово Боже, а воно проростає в них добрим насінням у стократ.