Ответы
Ответ:
Річ у тім, що до 1989 року країну, куди приїхала Клінтон, увесь світ знав як Бірму. Нову назву - М'янма - затвердив військовий режим, який США вважали нелегітимним. І хоча нове найменування поступово стало приживатися у світі, низка країн - зокрема і Сполучені Штати - на найвищому рівні продовжували принципово вживати стару назву.
Помічники Клінтон розповідали, що під час того візиту вона опинилася перед непростим вибором - образити сторону, що її приймала, назвавши країну Бірмою; або відійти від державної позиції США, назвавши її М'янмою.
"Викручуватися" з такого становища пані Клінтон довелося завдяки формулюванню "ця країна", яке вона активно вживала замість згадки назви держави.
Перейменування країн і міст часом створює не лише курйози на найвищому політичному рівні, а й звичайну плутанину для пересічних людей, які не так уважно стежать за ходом того, як інші країни змінюють свої назви.
Але там, де для одних - плутанина, для інших - відновлення історичної справедливості та розрив із минулим.
Саме таким був один із мотивів перейменування Бірми, яка понад 100 років перебувала під контролем Британії. Такими ж є і мотиви інших країн, чимало з яких і сьогодні борються за те, аби їх або їхні міста називали так, як їм видається правильним.