Яке значення для розвитку театру мала його творчі знахідки
СРОЧНООО!!!!!! ДАЮ МАКСИМАЛЬНО БАЛІВ!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Виникнення давньогрецького театру пов'язане з обрядовими святами на честь богів-покровителів родючості: Деметри, її дочки Кори й Діоніса. Культ Діоніса, покровителя вина й виноробства, широко поширюється в VII—VI ст. до н.е.
Свята Діоніса відзначалися чотири рази на рік (грудень, січень, лютий, березень). Велика юрба людей ходила з музикою, піснями, уславлюючи Діоніса. Співали також танцюристи, одягнені в козячі шкури. Вони зображували оточення Діоніса — козлоногих сатирів, істот, які прославляли подвиги й страждання бога. Обов'язковою на цих святах була поява самого бога. До нього зверталися з питаннями про майбутній урожай, про погоду на період землеробства.
З обрядових пісень та ігор виникли три жанри давньогрецької драми: трагедія, комедія й драма сатирів. Слово " трагедія" походить від двох грецьких слів: "трагос" — цап, "оді" — пісня, тобто "цапина пісня". Згодом було засновано свято Великі Діонісії. Для свята, тобто для постановки трагедії, було відведено спеціальне місце — театр. Давньогрецька трагедія базувалася на чергуванні дії та виступів хору, у яких коментувався хід подій. Хор спочатку був головною дійовою особою. На сцені грав один актор, потім їх стало двоє..З розвитком трагедії хор став витіснятися грою акторів.
Грецька трагедія брала сюжети з міфології. Міфологічні сюжети розглядалися як зразок людської поведінки. Афінському глядачеві сюжет трагедії був відомий з дитинства. Тому його інтерес зосереджувався в основному не на самому міфологічному сюжеті, а на його трактуванні, на тих змінах і доповненнях, які вводилися автором у міф. Саме тут розкривався ідейний задум автора.
Однією з найвеличніших трагедій Древньої Греції став "Прометей закутий" Есхіла. Ця трагедія заснована на міфі про титана Прометея, що викрав вогонь у Зевса й віддав його людям. За це Гефест за наказом Зевса прикував Прометея на краю землі до скелі. Щодня до Прометея прилітав могутній орел і клював його печінку, яка знову виростала за ніч. Страждання Прометея скінчились за велінням Долі, проти якої безсилий навіть Зевс: легендарний Геракл убив орла й звільнив Прометея.
Есхіл наповнив цей міф таким пристрасним і живим змістом, що трагедія вражає нас і сьогодні. Дія трагедії відбувається в Скіфії, де знаходиться прикутий до скелі Прометей. Він приречений на страждання волею всемогутнього бога-громовержця Зевса за свою любов до людей. У своєму монолозі Прометей розповідає, що він не тільки передав вогонь людям, але й навчив їх обробляти дерево й будувати житла, показав цілющі трави, приручив тварин, запріг у візки коней, пустив по морю кораблі. У глибині землі. Прометей добув цінні метали й навчив людей обробляти їх. Але головне полягає в тому, що Прометей розбудив у людині дух боротьби й дав їй владу над світом. Образ Прометея відображує етичну проблему, що хвилювала Есхіла протягом усього його творчого шляху: особиста відповідальність людини за прийняте рішення.
Давньогрецький драматург Есхіл є родоначальником жанру трагедії, тому його називають батьком цього жанру. У своїх трагедіях Есхіл використовував міфологічні сюжети, осмислюючи їх по-новому. Естетичне кредо драматурга "людина — сама будівничий свого щастя". Воно найбільш яскраво втілилося в трагедії "Прометей закутий".